"Невловимий" свідок, невідомі повноваження і нерухомі літаки на аеродромі "Канатове": як відбувається розгляд справи ексрозвідника Романа Червінського

Понад дві тисячі підписів днями зібрали військові й цивільні під зверненнями про незаконне тримання під вартою ексрозвідника Романа Червінського, які адресовані Верховному Головнокомандувачу Володимиру Зеленському, Головнокомандувачу Залужному, а також до Посольства США в Україні.

Відкритий збір підписів на Майдані Незалежності був ініційований ветераном російсько-української війни Сергієм на позивний Латиш. Коментуючи публічно цю ініціативу, він зазначив, що мета – надати розголос, бо влада, на його погляд, не хоче керуватись силою права, а керується правом сили.

Раніше сам Червінський, якого звинувачують у перевищенні службових повноважень під час операції з викрадення російського літака, що, як вважає слідство, призвело до ракетного обстрілу аеродрому "Канатове" на Кіровоградщині, заявляв, що діяв у межах своїх повноважень і в інтересах України, а справу проти себе називав політичним замовленням. А його адвокати в судових засіданнях неодноразово наголошували, що підозра необґрунтована, а потім подали відповідну скаргу до суду. Та поки дату судового засідання з оскарження повідомлення про підозру не призначено, і з огляду на суспільний резонанс цієї справи ми спробували проаналізувати, що наразі відомо, а які питання так і залишаються без відповідей.

Чому спецоперація стала справою одного ексрозвідника?

Попри непублічну професію, полковник Роман Червінський, який раніше працював у Службі безпеки України й Головному управлінні розвідки Міноборони, відомий широкому загалу. Він має державні нагороди, серед яких – два ордени Богдана Хмельницького і орден "За мужність", і на його рахунку низка успішних спецоперацій, проведених до повномасштабної фази війни, про кілька з яких відомо публічно. Зокрема операція стосовно захоплення причетного до збиття Boeing 777 поблизу Донецька проросійського бойовика Володимира Цемаха. Складність її полягала в тому, що його треба було захопити на тимчасово окупованій території і перевезти на підконтрольну через лінію розмежування і блокпости бойовиків. І це вдалося зробити. Цемах був дуже важливим свідком для слідства у справі про збиття літака, який виконував рейс із Амстердама в Куала-Лумпур. Тоді загинуло 298 людей, які перебували на його борту.

Розповідаючи про цю спецоперацію в програмі Савіка Шустера, Червінський зазначив, що Цемах "був керівником протиповітряної оборони Сніжного, який саме виставляв БУК на позицію, з якої він зробив постріл", а також додав, що "він забирав ракету звідти, коли вони зрозуміли, що збили не військовий, а цивільний літак. Вони дуже злякались. Він співпрацював із російським командуванням, він транслював усю інформацію про те, що відбувається, і вивів цей російський екіпаж – російських діючих офіцерів – із території Сніжного, вивів за кордон, щоб можна було приховати участь російських військ у збитті "Боїнга". Тому він дуже-дуже цінний і він міг переконати нас, що це саме російські регулярні війська здійснюють терористичні акти на території України".

Ще одна гучна операція – "Авеню", яка більш відома як так званий "Вагнергейт". Її метою було виявлення, вербовка і затримання російських найманців, які воювали в Україні й учиняли воєнні злочини. Та цієї мети не було досягнуто. Пізніше Червінський публічно прокоментував деякі обставини того, що сталося, і припустив, що зрив операції міг відбутися через витік інформації з Офісу президента.

Всі ці події набули настільки широкого резонансу, що було створено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України і становити загрозу національній безпеці України. "Цензор.НЕТ" висвітлював роботу комісії, тому нагадаємо лише коротко, що ні за можливий витік інформації, ні за зрив спецоперації нікого не притягнуто до відповідальності. Натомість Роман Червінський, його керівник і ще кілька співробітників ГУР МО втратили посади. Згодом також виявилося, що Державна міграційна служба України визнала недійсними закордонні паспорти п'ятьох колишніх розвідників, які брали участь у підготовці спецоперації із затримання "вагнерівців". Серед цих розвідників також був і Роман Червінський. Інцидент із паспортами розвідники трактували як продовження тиску з боку влади через "Вагнергейт".

Власне, нинішню справу проти себе Роман Червінський також називає політичним тиском. Як повідомлялось у ЗМІ, на одному з судових засідань він заявив, що "підозра ґрунтується на основі неповних односторонньо висвітлених сфальсифікованих матеріалів".

Своєю чергою в СБУ наполягають, що жодного політичного тиску в цій справі немає.

Більша частина судових засідань на вимогу прокурорів проходить у закритому режимі, відповідно не всі деталі щодо документів чи показань свідків відомі. Але у відкритих судових засіданнях, де розглядалося питання про зміну запобіжного заходу, адвокати акцентували увагу на тому, що спецоперація починалась у Службі безпеки України, співробітник якої інформував своє безпосереднє керівництво, яке, своєю чергою, погоджувало його дії з тодішнім головою СБУ Іваном Бакановим.

При цьому Червінський – на той час т.в.о. командира однієї з частин Сил спеціальних операцій, – зі слів його захисників, не очолював і не проводив розвідувальний захід, як стверджує слідство, а входив до складу спільної робочої групи й мав координувати дії військових і СБУ. Сторона захисту подавала клопотання про допит у судовому засіданні оперуповноваженого співробітника СБУ, оскільки вважає, що він зможе підтвердити, що Червінський погоджував свої дії зі своїм керівництвом і не діяв самовільно. До свого клопотання адвокати додавали пояснення оперативника, які він їм надавав. Але, як розповів "Цензор.НЕТ" адвокат ексрозвідника Сергій Лисенко, допитати цього свідка не вдалося, хоч клопотання подавали кілька разів. "Щоразу, коли ми подавали клопотання про виклик його в суд для допиту як свідка, того дня, на який призначається засідання, він їхав у службове відрядження для проведення обшуків. А останнього разу його відрядили конвоювати затриманих", – пояснив він.

Нагадаємо, що 21 квітня цього року СБУ оголосила Роману Червінському підозру за статтею Кримінального кодексу "перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень". У коментарі, наданому виданню пресслужбою, йдеться про те, що слідчі Служби безпеки розслідують всі обставини, які призвели до масованого ракетного удару по аеродрому "Канатове" 23 липня 2022 року. "Встановлено, що самовільні й неузгоджені дії Червінського у процесі так званої "спецоперації" з викрадення літака повітряно-космічних сил рф призвели до ракетного удару по аеродрому. Внаслідок цих дій загинув командир військової частини, поранення отримали 17 українських захисників. Також було повністю знищено 2 бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга й інша техніка й будівлі зазнали значних пошкоджень, – прокоментували у пресслужбі. - Звертаємо увагу, що ця "операція" проводилася без згоди відповідних державних органів та попри заперечення СБУ".

Водночас із відкритих судових засідань і повідомлень у ЗМІ відомо, що все почалося з того, що цивільний ІТ-фахівець знайшов у вільному доступі дані 438 офіцерів російської федерації, які виконували бойові завдання в Сирії, й почав із ними спілкуватись, щоб переманити когось із пілотів, щоб ті за гроші посадили літак в Україні й здалися. Якраз на ту мить Верховна Рада ухвалила закон про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним силам придатну для застосування бойову техніку держави-агресора. Але зрозумів, що сам не впорається, тому звернувся по допомогу до знайомого, який порадив піти з цією ідеєю до Головного управління розвідки Міноборони. А оскільки там відмовили – до СБУ.

Коли сторона захисту в суді каже про робочу групу, то зазначає, що туди ввійшли представники різних військових підрозділів, бо здійснити таку операцію одній людині складно.

У судових засіданнях було допитано безпосередніх керівників Червінського, та за наполяганням прокурора суд ухвалив рішення робити це в закритому режимі. Водночас в інтерв’ю "Цензор. НЕТ" один зі свідків – генерал Віктор Ганущак, який після початку повномасштабного вторгнення очолив з’єднання у складі Сил Спеціальних Операцій ЗС України, яке підпорядковувалось безпосередньо Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, – розповів: "Операція вже тривалий час розроблялася, ми надавали відповідну допомогу і взаємодію в проведенні відповідних заходів. Заходи проводилися і планувалися іншим відомством, скажімо так, а безпосередньо взаємодія, консультації і допомога – в цих питаннях ми працювали з ними. Безпосередньо на Романа Червінського було покладено питання, що стосуються організації заходів зі взаємодії й надання допомоги іншому відомству у проведенні спецоперації". Він також підтвердив, що операцію і взаємодію із цією структурою було погоджено вищим керівництвом ЗСУ.

На одному із засідань адвокат Віктор Василюк подав клопотання про допит Головнокомандувача Валерія Залужного, та поки що в суді цей свідок не допитувався.

"СПРАВА РОМАНА ЧЕРВІНСЬКОГО – ЦЕ ВБИВСТВО ТАКОГО ПОНЯТТЯ, ЯК БОЙОВИЙ ІМУНІТЕТ"

В офіційному повідомленні СБУ про пред’явлення підозри Червінському, розміщеному на сайті спецслужби, йдеться про те, що "за матеріалами справи, цей фігурант разом з іншими особами самовільно вирішили провести т. зв. "спецоперацію" – заволодіти літаком повітряно-космічних сил рф". Тому ми попросили Службу безпеки України відповісти на питання, чи наразі встановлено слідством, хто ці особи? Чи пред’явлено ще комусь, окрім Червінського, підозру? Нам відповіли, що "наразі досудове розслідування триває. Слідчі перевіряють причетність інших військовослужбовців до вчинення вказаних кримінальних правопорушень".

А от якими були повноваження Червінського і чи міг він за своїм функціоналом надавати якісь вказівки, команди, накази командувачам різного роду військ, керівникам військових підрозділів, які безпосередньо йому не підпорядковані, щоб забезпечити проведення цієї спецоперації, нам не пояснили, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Цікаво, що виступаючи в судовому засіданні щодо зміни запобіжного заходу, адвокат Людмила Куса зазначала, що досі сторона обвинувачення не надала жодного документа, який би визначав обсяг тієї влади і тих службових повноважень, які були надані Червінському. Хоч сторона захисту неодноразово про це просила. Цих документів, з її слів, немає у вільному доступі.

У цьому ж судовому засіданні прокурор Кобець зазначив, що до матеріалів судової справи ним долучено матеріали допитів "одних із основних свідків, які повинні були і були залучені до даної ситуації". Серед них, з його слів, начальник Головного управління Служби безпеки України в Києві і Київській області: "Під час надання своїх пояснень ця особа спростовує всі ті твердження, які намагалася сторона захисту пояснити як дійсні". Він процитував ці пояснення: "За результатами проведення наради ми дійшли висновку про наявність певних ризиків, пов’язаних з можливою обізнаністю про спілкування з російськими пілотами спецслужб. Через це я надав вказівку не вживати активних заходів для втілення первинного оперативного задуму".

З його слів, такі показання спростовують доводи сторони захисту про те, що все погоджувалось і доповідалось. Також він зіслався на показання начальника департаменту контррозвідки СБУ, який теж каже про можливі ризики і контргру ФСБ. Прокурор також спростував наявність спільної робочої групи, про яку заявляла сторона захисту.

Та якщо СБУ заперечувала проти подальшого проведення цієї спецоперації і спільної групи не було, то як Червінський потрапив на аеродром, який є режимним об’єктом? І на що він розраховував, якщо припустити, що він нібито вирішив діяти на власний розсуд? Як під час війни можна без погодження з компетентними органами, військовими, які відповідають за протиповітряну оборону і не тільки, створити "коридор" для літака держави-агресора?

Щодо звинувачень у тому, що Червінський нібито повідомив невстановленим особам про зосередження на аеродромі військовослужбовців і техніки для зустрічі російського пілота, сторона захисту заявила в суді, що єдиний доказ, на їхній погляд, який сторона обвинувачення надає, – сюжет на російському телебаченні, де викладено записи нібито про перемовини російських пілотів з українськими військовослужбовцями. А також, що слідством було проведено експертизу, під час якої порівняли голос ексрозвідника, взятий з відкритих джерел, з тим, що був у сюжеті. Чи правда те, що це єдиний доказ? І чи досліджувався факт того, що такі записи могли навмисно сфабрикувати російські спецслужби? Відповіді на ці запитання в СБУ нам не надали, посилаючись на таємницю слідства.

У засіданні, яке відбулось нещодавно і де вирішувалось питання про відвід слідчого судді, який мав розглядати скаргу на повідомлення про підозру, адвокат Віктор Василюк зазначив, що його підзахисний ніякої інформації щодо того, на який аеродром має прилетіти літак не повідомляв. Він додав, що слідству було відомо той факт, що керівництво ВПС вибирало для посадки літака три аеродроми, а пілоту літака мало бути повідомлено на якій сідати лише після того, як він буде в польоті.

Він також наголосив, що це буквально за кілька годин до того, як він мав сідати. "Всі спеціалісти кажуть, що для того, щоб запустити по аеродрому ракету, потрібно від трьох днів до тижня. Треба пропрацювати маршрут, забити інформацію, визначитись із кінцевою ціллю, зробити програму, яка завантажується в цю ракету, й тільки потім її запускати" - зазначив адвокат.

Він додав, що операцію проводила СБУ разом із ССО і ВПС. "Кожен відповідає за якусь частину цієї операції, а чомусь у цьому звинувачується Роман Червінський", – заявив адвокат.

Поспілкуватись із прокурорами, які були присутні на цьому засіданні, на жаль, не вдалося, від коментарів вони відмовились.

"Хочу звернути увагу на ще один важливий момент. Пошкоджено літаки, які були на аеродромі. Там перебувають начальники цього аеродрому. Лунає сигнал повітряної тривоги. Чому начальство не віддає команди піднімати літаки в повітря, Роман не може знати. Це я про наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку", – розповів "Цензор. НЕТ" Сергій Лисенко. – Але найцікавіше в цьому плані. З червня ми надаємо на кожному судовому засіданні ті факти, які роблять цю підозру смішною. Наприклад, одне зі звинувачень – передача даних про аеродром "Канатове" силам російської армії, що призвело до можливості його атаки.

Ми передаємо фотографії з супутника, де видно, що ті літаки, які були там пошкоджені, перебували на аеродромі як за день до атаки, так за місяць, і за два. Вони навіть не рухалися.

Ці супутникові знімки ми отримали офіційно від оператора супутникових даних. Як ви думаєте, у російської федерації є супутники, які можуть робити аналогічні знімки кожного дня?

– Не знаю, ви скажіть.

– Мені здається, що можуть, так суду і кажу. Більш того, цей аеродром було атаковано до цього тричі. Це офіційна інформація, яку опубліковано.

Окрім того, у відповіді, яку нам надало командування Повітряних сил, ідеться про те, що шкода від атаки, яка інкримінується Роману, – 3 млн грн, шкода від першої атаки – 400 тис. грн, від другої – 4,5 млн грн, від третьої – шкода незначна.

Аеродром атакують чотири рази, але винен Роман, тому що нібито передав дані про цей аеродром для атаки 23 липня минулого року".

З його слів, інформація, яку б могли отримати пілоти, науковці, інженери, якби російський літак все ж таки залетів, надважлива з огляду на розвіддані, технічні характеристики, ті дані, які використовуються для наших радарів. "Вони б посилювали наші радари, виявлення їхніх літаків, протидію їхній протиповітряній обороні. Це я тільки тезисно кажу про те, що нам розповідали залучені нами спеціалісти в цій темі щодо цінності цієї інформації. Переоцінити її важливість неможливо", – підкреслив він.

Він також нагадав, що "законодавець вніс до Кримінального кодексу статтю "Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України", яка звучить так: "Не є кримінальним правопорушенням діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів і звичаїв війни". Навіть якщо ми беремо за основу підозру, оголошену Роману, то які його дії не підпадають під дію цієї статті?

Цитую далі: "Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за такі дії", – пояснив він.

Також адвокат акцентував увагу на такому понятті, як бойовий імунітет: "Якщо військовослужбовці будуть боятися проводити якісь ризиковані дії, як навіть у цьому разі, й приймати ризиковані рішення для отримання якогось результату або нестимуть за це відповідальність, немає сенсу в такому понятті як бойовий імунітет. І справа Романа Червінського – це вбивство такого поняття, як бойовий імунітет, яке спеціально окремо вносилось у законодавство України під час війни".

Можливо, в судовому засіданні, де розглядатиметься скарга на повідомлення про підозру, сторони озвучать більше аргументів і більше деталей, які б дали змогу відповісти на ті питання, котрі досі залишаються відкритими. "Цензор.НЕТ" і надалі слідкуватиме за цим резонансним судовим процесом.