"Викликав нас Суркіс до себе "на килим": вихованець "Динамо" згадав, яке покарання отримав за бійку

Півзахисник друголігової Дружби з Мирівки Максим Казаков, який є вихованцем ДЮСШ київського Динамо, пригадав одну з подій, яка зламала йому кар’єру в столичному гранді.

– Чи були ви за чотири роки перебування у дублі хоч раз близьким до того, аби потрапити до першої команди Динамо?

– На збори із першою командою я ніколи не їздив. Брав участь у товариських матчах у складі основи Динамо.

– Ви не вважаєте ви, що пересиділи в дублі?

– Я більше вважаю, що не скористався своїм шансом потрапити в основу. Треба було ще більше докладати зусиль, аби затриматися там. Думаю, у мене була можливість.

– У вас за ці роки були пропозиції щодо оренди або повноцінного трансферу від якогось іншого клубу?

– Ні, навіть розмов ніяких не пам’ятаю.

– Ви самі не проявляли ініціативу, аби щось знайти для себе?

– Були лише думки про це. З батьком про це також радилися. Бо багато хлопців з дубля тоді відправлялися хоча б у річні оренди в різні клуби УПЛ, аби отримати досвід. Можливо, я не наважився на цей крок.

– За ці роки у вас були особисті зустрічі із президентом Динамо Ігорем Суркісом?

– Була одна особиста розмова.

– Розкажіть.

– Історія була наступна. Після однієї з ігор за дубль пішли ми із хлопцями в клуб Vodka Grill на Позняках. Там у наших знайомих виник словесний конфлікт з однією компанією. Ми вплуталися у це й натрапили на якогось борця, який нам трішки надавав. У мене розсічення було на лобі, а у Вадима Солдатенка зламаний ніс.

На наступний день був вихідний, а потім ми приїхали на базу Динамо, аби показатися лікарю. Він нас оглянув і сказав, що треба їхати в «Борис», бо треба було шви накладати.

Ну, і ми додумалися поїхати в лікарню в екіпіровці Динамо, а не в цивільному одязі. Сидимо на поверсі вже, чекаємо, поки лікар нас прийме. І тут на поверх заходить Ігор Михайлович з лікарем та своєю охороною.

Ми капюшони натягнули, а він підходить, підіймає наші підборіддя та каже: «О, пацани, привіт! А що ви тут?». Ми: «Здрасьтє».

Намагалися щось на ходу придумати, але, вочевидь, Суркіс не дуже нам повірив. Відправив нас на розмову до начальника охорони Динамо. Він нам одразу сказав: «Хлопці, краще одразу кажіть правду, бо все одно ми перевіримо та дізнаємося». Довелося розповідати, як було діло насправді.

– І чим ця історія завершилася?

– Вже після цих подій викликав нас Суркіс себе на килим та дав дуже хорошого прочухану. Плюс оштрафував на три зарплати.

– Як ви покидали Динамо?

– У мене завершився контракт. За дубль я грати вже не міг за віком, а у першій команді на мене не розраховували. Мені тоді зателефонував Шаблій та сказав, що я, Михайличенко та Лєднєв їдемо в Зорю. Вони вдвох в оренду, а я – на контракт.