ООН та G20 заговорили з путінським акцентом: як це сталося

На саміті "Великої двадцятки" країни Глобального Півдня обіграли Захід у "зерновому раунді": це ще не програна війна, а лише не виграна битва світових демократій. Це має змусити ЄС та США зібратися з думками.

Резолюція G20 писалася за "миротворчими ініціативами" президента Ердогана та генсека ООН Антоніу Гутерріша. Обидва активно спілкувалися з Кремлем.

Генсек Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерріш одягнув блакитну каску миротворця, і на ній проступили червона зірка, серп та молот. Гутерріш таємно листувався зі "похмурим конем" Лавровим і в результаті пропонував скасувати жменю санкцій проти рашистів в обмін на відновлення "зернової угоди".

Знову підключити один із держбанків рашистів у світову мережу розрахунків SWIFT.

Страхувати російські кораблі від українських атак в Азовському та Чорному морях.

Повернути московитам заморожені активи.

Дозволити російським кораблям знову заходити до портів країн ЄС.

Ще не вистачало пропозиції подати Путіна на Нобелівську премію миру, але це, мабуть, ще у задумі.

Тоді ще здавалося, що заграючи з Кремлем, Гутерріш кинув тінь на всю ООН: згідно з її статутом, секретаріат обслуговує інститути Організації і втілює політику розроблену ними. Ні Генасамблея, ні Рада безпеки не порушували питання про зняття санкцій з РФ, а отже Гутерріш виявив волюнтаризм.

Причина такої поведінки очевидна: португалець Гутерріш є соціалістом за поглядами та шукає підтримки у «червоних» лідерів членів Ради безпеки ООН, зокрема у Китаю та РФ, а також їхніх "подружок" - Бразилії. Адже цивілізований світ дорікає Гутеррішу за бездіяльність, особливо в "українському питанні". Ось генсек і виявив свою соціалістичну ініціативу.

Після зустрічі з Путіним президент Туреччини Ердоган також заспівав у тій же тональності, що і Гутерріш.

Ердоган закликав G20 піти на деякі поступки Московії, зокрема приєднати російські банки до SWIFT, дозволити міжнародним компаніям страхувати російський експорт зерна і міндобрив.

Загравати з РФ турецького лідера змушує натура крамаря (торгаша): з одного боку, його країна на зерні заробить мільярди дол., з іншого - економіка Туреччини зараз жахливf і потребує нових ринків у країнах третього світу (читай - Глобального Півдня) , тому Ердоган із властивою східною хитрістю задобрює їх.

Підсумкова резолюція G20 вказує на те, що Глобальний Південь обіграв Захід: країни третього світу скоординували свої вимоги та змусили заможні держави до компромісу.

"Ми цінуємо зусилля Туреччини та Стамбульських угод через посередництво ООН, які складаються з Меморандуму про взаєморозуміння між РФ і Секретаріатом ООН щодо просування російських харчових продуктів та добрив на світові ринки та Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та добрив з українських портів (Чорноморська ініціатива) їх повної, своєчасної та ефективної реалізації", – йдеться у декларації.

Водночас, західний світ сповідує логіку запуску «зернового коридору» з України без узгодження з московитами. Бойові літаки британських ВПС почали патрулювати акваторію Чорного моря для захисту повітря кораблів з українським зерном. Та сама Великобританія пропонує блокувати кораблі РФ у Чорному морі, а Румунія та Болгарія ведуть переговори з Україною щодо створення альтернативного морського "зернового" маршруту. Плюс, Румунія зміцнює ППО у цій акваторії.

Що зрештою? Декларація лідерів G20 має рекомендаційний характер, Україна її розкритикувала, у тому числі й за те, що РФ жодного разу не названо агресором. Тому практичне значення цього документа лише одне: західні політики мають проаналізувати, коли і де вони втратили ініціативу, та як змінити розклад сил на шахівниці світу.