"У Яремчука були пропозиції з Бундесліги, а батько хотів, щоб він грав у "Динамо". Екс-агент гравця - про Романа

Роман Яремчук перейшов із Брюгге до Валенсії в рамках річної орендної угоди. Колишній агент нападника збірної України Сефер Алібаєв розповів сайту «Український футбол» про юність Романа, його непростий період в Динамо, Брюгге та Бенфіці, можливі трансфери та перспективи у Валенсії.

– Це було 2011 року. Мені зателефонували та попросили подивитися одного 16-річного хлопчика в академії Динамо. Пам'ятаю, що тоді був лютий, і вони грали в манежі в Кончі-Заспі. Мені сподобався Яремчук. Після матчу я поспілкувався з Ромою, приїхали його батьки, і ми почали співпрацювати, підписали контракт.

– Роман був правильним хлопчиком з відкритим поглядом, постійно посміхався та мав хороші футбольні дані. Пам'ятаю, він мені тоді сказав: «Мене ще жодного разу до збірної не викликали». Я відповів: «Тепер викличуть». Це не тому, що він почав працювати зі мною, просто я побачив у ньому великий талант.

Я взагалі здивувався, що він був обділений увагою агентів, але тоді й менеджерів у великій кількості не було, бо вимоги щодо ліцензування були дуже високі. Це вже потім УЄФА змінив вимоги і агентів стало більше, ніж футболістів.

– Він непогано відкривався та чудово грав у останній лінії, був старанним, партнери завжди через нього грали. У Роми непогана швидкість та розуміння гри. Він постійно працював над собою і проблем із режимом у нього ніколи не було.

– В Динамо вже не згадаю, але Рома був у дуже теплих відносинах із Тарасом Качарабою із Шахтаря. Вони у Львові грали в одній футбольній школі, потім разом виступали у юнацькій збірній.

– Його викликав Олександр Петраков після успішного сезону у юнацькій команді Динамо. Після цього у Романа настала психологічна впевненість, з’явилася відповідальність і він на очах подорослішав.

– Складно сказати. Він висунув Роману високі вимоги. Наче Петраков на нього розраховував, а наче й ні. Хоча Яремчук був чемпіоном світу з тестів та тренувальних вправ. Буває таке, що просто не йде, тим більше тоді у Роми був молодий вік. Але Шаран і Хацкевич якось знайшли до нього підхід на відміну від Петракова у той час.

– Спочатку він тренувався в U-16 у Дроценка, а потім його перевели до U-19, яке очолював Белькевич. Там Рома став найкращим бомбардиром, і Хацкевич забрав його в Динамо-2. Яремчук за тиждень мені дзвонить: «Сефере, ви знаєте, тут дуже жорстко б'ють по ногах і зустрічають». У чемпіонаті дублерів грали дорослі хлопці, а Динамо мало молоду команду. Але Яремчук упорався з тиском.

Хацкевич почав використовувати його глибше, на позиції «десятки» під нападником. Він мав своє бачення. Батько Яремчука почав трохи нервувати з цього приводу, бо Роман почав менше забивати, а він звик бачити у сині бомбардира. Але згодом він змужнів та розширив свій ігровий потенціал та інтелект.

У той момент по Роману надійшла пропозиція від закордонного клубу, вона й досі лежить у мене.

– Це був клуб Бундесліги – Ганновер-96. Вони побачили Яремчука на якомусь турнірі, у нього якраз закінчувався контракт із Динамо. Німці напряму вийшли на Романа, проте він це не приховав, а одразу повідомив мені. Але Ігор Суркіс переконав Яремчука залишитись, та він і сам хотів грати у київській команді. Тоді йому було 18 років.

Це зараз наші молоді футболісти ментально підготовлені до європейських чемпіонатів. Плюс тоді провідні українські клуби (Динамо, Шахтар, Дніпро) після закінчення футбольної школи давали гравцям зарплату 1000 доларів, а сьогодні за такі гроші треба попітніти. У чемпіонаті Нідерландів, наприклад, понад 600 доларів молодим футболістам не дають.

– Тоді було неможливо пробитися до першої команди. В атаці Динамо грали Мбокані та Мораєс. Роман вирушив в оренду до Олександрії, де непогано себе проявив. Але його батько, непроста у спілкуванні людина, мені сказав: «Ми хочемо повернутися до Динамо». У нас була довга розмова на цю тему, я намагався її переконати: «Якщо він повернеться до Динамо, то гратиме у дублі. Ну заб'є він десять голів, зате програє у якості». У результаті так і сталося. Шансів у першій команді йому практично не давали.

– Так, Рома не був твердим гравцем стартового складу. Ребров більше віддавав перевагу Бєсєдіну. Чому? Бог його знає, я ж не був усередині команди. Може, Яремчук до кінця не міг розкритися та подолати цей перехідний етап.

– Бесєдіна викупили у Металіста, а до футболістів, за яких заплатили гроші, зовсім інше ставлення, навіть якщо під носом сидить вихованець, який сильніший. Тим більше, Бєсєдін грав у юнацькій збірній Головка, а там була сильна команда. Артем непогано виступав, мабуть, тому Ребров зробив ставку на нього.

Я, до речі, просив Головка оцінити Яремчука, але Рома тоді не зміг себе проявити: начебто був поруч, але думками десь далеко. Можливо, дівчина з'явилася, вік молодий. Головко тоді так і не зміг визначити його якості.

Олександр Борисович був тонким психологом. Пам'ятаю, як він сказав: «З хлопцями 96-го року треба домовлятися, це вже не 92-й рік». Він до кожного шукав індивідуальний підхід. Коли Зінченко вже грав у Ман Сіті, Головко журився: «Як мені з ним розмову будувати після Гвардіоли?» (Сміється, - прим. А.П.).

– Думаю, всередині щось є, але я не назвав би це образою. Я завжди йому та іншим гравцям казав: «У кожному мінусі шукайте плюс». Якби Яремчук залишився, невідомо – чи був би він ще в Динамо, чи ні. Скільки таких хлопців пропало.

– Він нічого не говорив, а працював над собою, ми його підтримували. Був момент, що після 75-ї хвилини матчів Яремчук мав судоми, а лікарі Динамо не могли виявити причину цього. Вже в Генті змінилася підготовка та харчування, і Яремчук став зовсім іншим футболістом, вийшовши на новий рівень. Також у Бельгії Яремчук повернув втрачену впевненість, адже він був основним форвардом, а не третім чи четвертим, як у Динамо.

– Коли він грав у Динамо, то ні. А ось під час його виступів у Генті зі мною зв'язалися представники Вольфсбурга. Вони грали проти Шахтаря в Лізі чемпіонів. Німецький клуб проявляв до нього великий інтерес. Роман тоді був у чудовій формі, багато забивав за Гент.

Я повідомив Яремчуку про інтерес Вольфсбурга, ми з ним у добрих стосунках, хоч його справами займався вже інший агент. Але в результаті Роман перейшов до Бенфіки, напевно, португальці зробили конкретнішу пропозицію.

– Бенфіка – це команда зовсім іншого рівня. Вони мали сильного нападника – Рамуша, на якого у підсумку зробили ставку. Але я вважаю, що Роман продуктивно відпрацював цей період завдяки збірній. У національній команді України він виглядав краще, ніж у Бенфіці.

Щодо Брюгге, то Яремчуку було легше у Генті, тому що це команда без особливих турнірних завдань. Можливо, Роман не впорався із тиском у Брюгге. Також я не став би скидати з рахунків клімат. Брюгге, на відміну від Гента, дуже похмуре місто.

Ще один фактор – це фінансова складова. Думаю, у Бенфіці він мав хороший контракт, а коли з грошима все гаразд, то футболіст може знизити до себе вимоги. Плюс у збірній України Яремчук практично не мав конкурентів у лінії атаки.

– Я думаю, у Роми у Валенсії має все вийде. Вік у нього хороший – 28 років, травм немає. Я не вважаю, що після не найяскравішого сезону у Брюгге він закисне. Йому має вистачити досвіду та якостей, щоб гідно виступити у Валенсії.

– Сподіваюся, що свою десятку він покладе. В останніх матчах за Брюгге Рома почав забивати і має продовжити це у Валенсії.

– Думаю, якщо Роман зробить десять результативних дій, то залишиться у Валенсії. Наші футболісти в Ла Лізі на хорошому рахунку – Лунін, Довбик, Циганков. Віктор взагалі розумник.

В Іспанії чемпіонат веселіший, ніж у Бельгії. Яремчук повинен розкритись у Валенсії.

– Я впевнений, що Рома повернеться. Не може чорна смуга бути такою затяжною, а майстерність він має. У збірній Шевченка Яремчук виглядав добре.

– Я читав інтерв'ю Ігоря Суркіса, де він заявив, що Роману треба стримати свої фінансові апетити. Інтерес був, але Динамо зараз фінансово не потягне цей трансфер. До того ж питання не в грошах, багато українських футболістів сьогодні насамперед дивляться на якість життя та футболу.

Покоління нульових відрізняється від гравців 90-х. Футболісти 90-х хотіли перейти в закордонні клуби, але як тільки Динамо та Шахтар пропонували їм покращені контракти, то вони з радістю залишалися. Зараз все не так. Подивіться приклад того ж Трубіна і Циганкова. Ці хлопці хочуть рости та розвиватися.

– Моя донька навчається в університеті Амстердама. Пам'ятаю, коли збірна України грала проти Нідерландів на Євро-2020, я попросив Рому після матчу подарувати футболку моїй доньці, у неї було якраз день народження. Яремчук без проблем погодився. Україна тоді програла, 2:3, але Роман забив та віддав гольову. Після матчу дочка зателефонувала до Яремчука і домовилася про зустріч.

З нею пішли її голландські однокурсники. Яремчук подарував футболку та розписався на ній. Голландці ще здивувалися: «Вау, у вас такі доступні футболісти, без заморочок».

Ми з Яремчуком залишились у хороших стосунках, хоч і не працюємо разом. У будь-який момент я можу йому зателефонувати, ми тепло спілкуємось. Тому бажаю Роману лише успіхів.