Віктор СКРИПНИК: "Фюллькруг – це найкраща версія Бєсєдіна"

Колишній тренер бременського Вердера, а нині наставник полтавської Ворскли Віктор Скрипник розповів про перші кроки найкращого бомбардира Бундесліги сезону 2022/23 Нікласа Фюллькруга.

— Сезон 2008/2009. На той момент Ви очолювали Вердер U-17, в якому вже починав грати Ніклас Фюллькруг. Можете поділитися своїми першими враженнями від гри цього 15-річного футболіста

— Він ‒ вихованець Вердера, якого у свій час запросили з Ганновера. Забивав дуже багато голів, але був досить травматичним. Ніклас у мене в U-17 рік-два відіграв, а потім я його бачив, переважно, на милицях. В нього були проблеми з колінами, декілька операцій на них, досить складних. Проте коли він у формі та коли здоровий, то виділявся серед інших.

— А чим саме виділявся?

— Відчуттям голу, агресивністю попереду. Вердер тоді грав у "ромб", а при такій формації команді необхідні агресивні нападники. Вже у тому віці Ніклас дуже виділявся своєю антропометрією. Ми грали в комбінаційний, агресивний футбол, тому він дуже багато забивав.

— Яким Фюллькруг був у колективі та тренувальному процесі?

— Ніклас ‒ абсолютно командний гравець. Дуже хороший характер. Вважаю, що всі нападники мають бути трохи егоїстами, що в нього теж простежувалось. Переживав, коли не забивав. Проте, якщо забиває на початку гри, то стає більше грати на команду. Можна сказати, що Ніклас жадібний на голи.

— Якщо Ніклас не зумів зачепитися за першу команду Вердера з першої спроби, значить, були й недоліки?

— Молодь завжди навчається, а тренери їм постійно підказують. У нього був дуже важкий перехід з юнацького футболу в дорослий. Травми дуже сильно йому заважали розкрити свій талант. Меніски, хрестоподібні зв’язки… Відновиться, пару місяців, грубо кажучи, відіграє і знову операція.

Вважаю, що повернення в Ганновер, до себе додому, було позитивним моментом для нього. Те, що Фюллькруг був дуже талановитий всі розуміли. У другій Бундеслізі він зміцнів. Ніклас навіть тоді досить часто приїжджав до нас на ігри, але знову ж таки, на милицях. Ми його всі добре пам’ятали, мені його була шкода. Проте купувати чи брати в оренду травмованого гравця – це завжди про дуже високий ризик. Але потім він відновився, набрав форму й у Ганновері провів непоганий період.

— У той сезон, коли Фюллькруга продали в Нюрнберг ви очолили першу команду Вердера. Не шкодували, що він вже не міг допомогти вам?

— Звісно ні. Німецький ринок не схожий на український, де за кожним талантом, який "вистрілив", вибудовується черга. Там такого "добра" вистачало завжди. Мені тоді потрібно було не на майбутнє дивитися, а на те, що в мене вже є. Перед нами стояла задача зберегти прописку в Бундеслізі.

"Фюллькруг – це найкраща версія Бєсєдіна"

— Здивувалися, коли Фюллькруг почав стабільно грати і забивати?

— У футболі, ти ніколи не можеш передбачити як воно буде. Все швидкоплинне. Якщо тягнешся, тягнеш, розвиваєшся, то залишаєшся. У Німеччині досить жорсткий конвеєр у цьому плані. Те, що в нього душа лежить до Вердеру - це було зрозуміло навіть тоді, коли я з ним працював. Він з великим задоволенням повернувся у Бремен, і я тільки радий, що він вийшов на такий рівень і стає зараз номером один у збірній.

— З ким з українських нападників за манерою гри Ви могли б порівняти Нікласа?

— Важко сказати. Напевно, Фюллькруг – це найкраща версія Бєсєдіна. Тобто, коли він здоровий, коли голи забиває…

— Великий обсяг чорнової роботи, постійний пресинг…

— Так, так. Фюллькруг теж таранного типу, щоправда, технічніший, ну і виконання, звісно… Багато моментів, щоб відзначитися, йому непотрібно. У нього один шанс – два голи. Як кажуть в Німеччині: "Дізнався, де стоять чужі ворота".

— Збірна Німеччини після того, як Мірослав Клозе завершив кар’єру, мала серйозні проблеми з наявністю так званого "дев’ятого номера". І ось тут на горизонті з’являється Фюллькруг, який починає забивати практично в кожній грі за Бундестім. Слідкували за його виступами на Мундіалі?

— Особисто за Нікласом я не слідкував (більше стежив за самою збірною Німеччини, ніж за окремо взятим гравцем), але коли він з’являвся на полі, то, звісно, привертав увагу.

Що стосується проблеми "дев’ятого номера", то вона існує вже доволі давно. Від того часу, як кар’єру завершили Юрген Клінсманн та Руді Феллер, які могли вирішувати долю матчів. Аж потім вже з’явився Клозе й Томас Мюллер.

— З чим це пов’язано?

— Це проблема всього німецького футболу. Все через те, що в місцевих клубах на позиції нападників зазвичай грали легіонери, й Вердер не виняток. Саме тому ми особливо не фокусувалися на цілі виховати свого форварда. Краще вкласти гроші в уже готового, забивного. Як ви могли помітити, нині існує тенденція, що середняки чемпіонату купують молодих гравців із академій Франції.

"Завжди хочеться, щоб якась медалька дома висіла, чи кубок якийсь стояв"

— Фюллькруг став найкращим бомбардиром Бундесліги разом із Нкунку. Головний голеадор ліги, який представляє команду середняка – це вирок для чемпіонату Німеччини чи неймовірний прогрес Нікласа?

— Гадаю, що всього потрохи. Він основний, відчуває впевненість, постійно грає. Команда діє переважно в атакувальному стилі, хоч іноді виходить і в п’ять захисників. Проте Марвін Дукш і Фюллькруг – це два нападники, які завжди в основі. Вердер полюбляє грати у два форварди, й це теж має чимале значення.

Я буду тільки радий, щоб представники Вердера кожного разу брали участь в подібних номінаціях. Дай Боже, щоб Ніклас став кращим бомбардиром.

У свій час ще був Деві Зельке, який мав дуже гарні показники в юнацькому футболі. Ми придбали його з Хоффенхайму за 50 тисяч євро, і він вже через рік грав у основному складі Вердера. Ще за рік Зельке за 8 мільйонів перейшов до Лейпцига. Потім Герта, зараз Кельн… Я не кажу, що він не заграв, але він не демонструє того рівня, щоб всі казали про нього, як гравця рівня національної збірної.

А так, якщо дивитися по Бундеслізі, то Баварія має гравців, які можуть попереду грати, але це все швидкісні флангові гравці, той таки Лерой Сане, Серж Гнабрі. А ось з центральними, які можуть і протаранити, і головою добре зіграти, то це Зельке, Фюллькруг, Мюллер, який вже дограє.

— А чи підійшов би Ніклас Баварії, яка після втрати Левандовського має проблеми з "дев’яткою"?

— Не виключено, що його придбають. Чув, що Вердер хоче отримати за Нікласа 20 мільйонів, і охочих вистачає. У Бремені хотіли б його залишити, але зайвих грошей не буває, тим паче коли є покупець.

— А чи може Вердер собі дозволити не продати Нікласа за такі солідні гроші?

— Мені здається, що краще зараз продати 30-річного форварда за 20 мільйонів, ніж чекати, що в наступному сезоні він заб’є свої 10-15 голів. Такі гроші на дорозі не валяються.

У нас, наприклад, був період, коли ми були вимушені продавати гравців, щоб мати баланс. У Німеччині ти не можеш взяти кредит, щоб віддати борги. Там ти повинен заробляти на футболі. Позаяк ми не могли цього робити, то були змушені продавати найкращих гравців. Якому тренеру таке подобається? Ми фактично існували завдяки тому, що купували та перепродавали футболістів.

Що стосується інших способів заробітку, то це титули, прохід якомога далі у Кубку Німеччини. Призові також залежать від місця, яке зайняла команда в турнірній таблиці. Завжди потрібен забитий стадіон, проте з цим у Вердера проблем не було. Можливо, тільки на матчі другої Бундесліги на початку сезону ходило 70%. Проте, коли команда забезпечила собі повернення в еліту, то на трибунах знову був аншлаг. Всі такі речі підраховуються тим паче німці дуже педантичні в цьому плані.

— А чи готовий Фюллькруг до такого виклику, як Баварія? Існує приклад того ж Андреа Белотті, який розривав чемпіонат Італії, граючи в Торіно, але в Ромі перестав забивати. Можливо, Ніклас гравець однієї команди?

— Думаю, що в нього є амбіції вигравати титули. Завжди хочеться, щоб якась медалька дома висіла, чи кубок якийсь стояв. З Вердером можна розраховувати на титул тільки у вигляді Кубка Німеччини. Власне, що ми в свій час і робили. Я встиг зіграти у трьох фіналах, у двох з яких ми виходили переможцями. Щодо чемпіонства, то це завжди один раз на 20 років. Всі сподівалися, що хоч зараз Боруссія (Дортмунд) перерве 10-річну гегемонію Баварії ‒ а скінчилося черговим титулом мюнхенців.

"Вердеру і німецькому футболу пощастило, що такий хлопчина сам себе зробив"

— "Все що нас не вбиває, робить нас сильнішими": цей вислів дуже влучно характеризує кар’єру Нікласа, який пройшов через дуже багато серйозних травм. Чи став би Фюллькруг таким, яким він є, якби перед ним не було тих перешкод, які йому доводилося долати?

— У футболі нічого неможливого не буває. Було б не цікаво вболівальникам ходити на стадіон, якби фаворит увесь час перемагав. Так само неможливо прорахувати й кар’єру футболіста.

Завжди потрібно знайти команду, де футболіст відчує силу в собі, довіру тренера, колективу. Продемонструвати там свій рівень, а вже потім робити наступний крок. Ніклас його зробив, повернувшись у Вердер сильнішим за себе колишнього. Він став набагато впевненішим, що демонструє наявність його таланту. Радий за те, що в нього пройшов період з серйозними травмами. Дай Боже, щоб він ще декілька років на високому рівні пограв і щось у своїй кар’єрі виграв.

— Чи може історія становлення Фюллькруга стати показовою для українських нападників? Наприклад, для Владислава Супряги, який вважається дуже талановитим, але страждає від травм та браку стабільності.

— Існує багато таких прикладів. Футболісти перемагають рак, відновлюються після дуже серйозних травм, не грають цілий рік. Після такого людина стає тільки сильнішою. Починає фокусуватися на цьому, хоче повернутися та довести, в першу чергу собі, що він не "списаний". Через все це пройшов і Ніклас, і тепер футбольна зірка йому віддячує. Тому, це дійсно приклад для будь-якого футболіста.

Пам’ятаю, як Ніклас після важкої операції потренувався з нами буквально місяць і знову травмувався. Зрозуміло, що багатьох подібне надламує, але в цьому випадку Вердеру і німецькому футболу пощастило, що такий хлопчина сам себе зробив, - сказав Скрипник.

27 травня 2023 року Ніклас Фюллькруг став найкращим бомбардиром Бундесліги разом з Крістофером Нкунку: обидва нападники забили по 16 голів.