Микола НЕСЕНЮК: "Ми пережили дві революції і війну, змінившись назавжди – лише хамство гравців та тренерів "Шахтаря" залишилось таким самим"

Глава департаменту «Динамо» по роботі зі ЗМІ Микола Несенюк прокоментував можливе чемпіонство «Шахтаря».

«Прощання з джентльменом. Вчора команда «Шахтар» практично забезпечила собі перше місце у футбольному чемпіонаті України. Можна було б привітати з цим успіхом тренера Ігора Йовичевича, порадіти за талановитого хорватського фахівця, який врешті здобув в Україні свій перший титул. Але не виходить. І не тому, що Йовичевич поганий тренер. Навпаки – у чемпіонстві «Шахтаря» його заслуга чи не найбільша. Зробити на основі гравців колишнього «Маріуполя» найсильнішу команду країни треба вміти! І не тому, що «шахтарів» дружно тягнули до чемпіонства арбітри та футбольне начальство. Нинішній «Шахтар» об’єктивно був сильнішим за всіх і став би чемпіоном без сторонньої допомоги.

Мене неприємно вразило інше – поведінка Йовичевича та його команди. Я був на двох останніх іграх «Шахтаря» проти «Вереса» та «Зорі». Упродовж цих матчів лава запасних на чолі з тренером здіймалася з місць після кожного ігрового зіткнення стрибала навколо поля і у дві дюжини горлянок кричала на арбітра, вимагаючи потрібних «Шахтарю» рішень. І коли в Рівному, де на трибуни просочилося пара сотень уболівальників, це було не так чути, то на порожньому стадіоні в Києві це виглядало бридко. І поведінка тренерів та запасних «Шахтаря», і боягузлива реакція арбітрів.

Це почалося не вчора. Ще влітку 2001-го на тому ж київському стадіоні «шахтарі» на чолі з майбутнім зрадником Тимощуком всією командою бігали за арбітром, який насмілився призначити одинадцятиметровий в їхні ворота на користь «Динамо». Арбітр, здається його прізвище було Мельничук, показав тоді непогану швидкість бігу, тікаючи від розгніваних футболістів. А потім… скасував призначений пенальті!

З того часу минуло понад двадцять років, ми пережили дві революції і війну, змінившись назавжди. Лише хамство гравців та тренерів «Шахтаря» залишилось таким самим. І ніби команда вже десятий рік не живе у Донецьку, а ця зараза з неї ніяк не вивітриться. Той же Йовичевич, працюючи у Львові та Дніпрі, виглядав взірцем європейського джентльмена, викликаючи щиру симпатію. А щойно став тренувати «Шахтар», як за короткий час перетворився із симпатичного джентльмена на… тренера «Шахтаря».

Скажете, що це не головне, що головне – результат, який залишиться, а дозволене лише одній команді хамство забудеться? Спробуйте згадати про це після того, як «Шахтар» отримає у єврокубках чергові 1:7, як у Роттердамі два місяці тому, і сидітиме тихо. Дуже тихо. Бо в Європі таких «джентльменів» не розуміють», – написав Несенюк у Фейсбуці.