"Я готовий рвати і метати, а мене не беруть в заявку". Кравець розповів про своє невдале повернення в "Динамо"

Колишній нападник «Динамо» Артем Кравець в інтерв’ю ютуб-каналу «Вацко Live» пригадав своє невдале повернення в київську команду.

– Критика? Було дуже образливо. Це мене і зачіпало в тому плані, що я себе відчував, можливо, найкраще в своїй кар’єрі. В Луческу були дуже тяжкі тренування, я думав, що там…Це навіть інтенсивні. У Газаєва були просто тяжкі, а в Луческу інтенсивні та реально прикольні тренування.

Мені ж було, блін, не 20 років, мені було 30. Я себе відчував, що готовий рвати і метати. Не відразу, але через два тижні вже відчував це. Потім була товариська гра, я вийшов на 30 хвилин, ми виграли 1:0 в «Колоса», я забив гол. Я думаю: «Наступна гра, все, я зараз хоча б на заміну вийду». І він мене знову в заявку не бере. Не бере і не бере. Я для чого приїхав?

Так, помилка моя була в тому, що я дуже емоційно відреагував на це. Знаєш, як повернутися назад в «Динамо» після… Це було не те, що мрія, це крик душі – хотілося. Плюс сім’я тоді в Києві була, діти, дружина. Ми жили окремо і мені хотілося повернутися додому. Я там пішов на пониження зарплати, мені взагалі було не цікаво. Якісь умови – домовилися і домовилися.

Я не те, що хотів там постійно грати, незважаючи ні на що. Я хотів, щоб все було чесно. Я люблю, коли все чесно, коли все за правилами. Перед футболом потрібно бути чесним. Коли ти чесний – він тобі відповідає. І от я чесно все виконував на 200%, наскільки я міг. І в мене всі тренування, чесно, я був одним з найкращих. За цими показниками, за пробігом, це постійно було. У мене було два тренування, коли я був унизу: вранці було силове тренування і я почав відчувати привідну м’язу, я просто себе приберіг, щоб не порватися.

Нема питань в плані того, що хтось щось не погодив, не поговорив. Я згоден, що просто на емоціях, я просто лечу на крилах назад і все буде класно. У мене була впевненість, що я все зможу зробити, можу допомогти, можу грати. І потім, коли я приїжджаю і відчуваю, що готовий рвати і метати, а мене місяць просто в заявку не беруть… Я почав: для чого я тут? Я не приїхав просто сидіти.

Потім так склалося, що я просто… Мене «Коньяспор» хотів дуже сильно ще до того, як «Динамо» на мене вийшло. Я хотів туди переходити. В мене тоді в Туреччині було дуже багато пропозицій. «Коньяспор» був найстабільнішим клубом, а я вже хотів стабільності, плюс тренер дуже хотів. Я просто зв’язався з агентом, він спитав чи хочуть вони. Вони відповіли, що звичайно хочуть і все.

Просто доводячи це до логічного закінчення. Я приїхав через 5 днів, у нас була гра з «Бешикташем», в якій я забив два і віддав гольовий пас. Ось і все підтвердження. Тому мене дуже зачепив момент, мовляв я був одним з найгірших. Це мене дуже образило.