Тимощук буде судитися з УАФ через відібрані титули: юрист пояснив, які у нього шанси перемогти в Лозанні

Днями у ЗМІ з'явилася інформація, що Тимощук вирішив позиватися до УАФ у Лозанні, щоб повернутися в історію українського футболу.

УАФ через антиукраїнську позицію Тимощука позбавила колишнього футболіста всіх титулів, тренерської ліцензії та довічно вилучила з офіційного реєстру збірних. Вишенькою на торті стали персональні санкції проти Анатолія від Ради нацбезпеки та оборони України.

У Лозанні інтереси зрадника України представлятиме болгарин Георгі Градєв, який неодноразово співпрацював із Зенітом. Вартість розгляду справи кожної із сторін коштуватиме близько 100 тисяч євро. FanDay.net звернувся до Скоропашкіна, щоб розібратися у перспективі кейса Тимощука проти УАФ.

– Згідно з інформацією з офіційного сайту УАФ від 11.03.2022, Контрольно-дисциплінарний комітет (КДК) позбавив Тимощука О. О. тренерської ліцензії рівня Pro, виданої Центром ліцензування УАФ, та всіх титулів переможця та срібного призера чемпіонату України, Кубка України , а також його виключили з офіційного реєстру гравців збірних команд УАФ. Крім того, КДК заборонив Тимощуку О. О. займатися футбольною діяльністю на території України довічно та поставив питання перед органами державної влади про позбавлення його всіх державних нагород та почесних звань.

Це рішення КДК було оскаржено самим Тимощуком до Апеляційного комітету УАФ. Згідно з прес-релізом з офіційного сайту УАФ від 24.01.2023, рішення КДК було залишено без змін. У той же час, за змістом вказаного прес-релізу КДК своїм рішенням безпосередньо не позбавляв Тимощука тренерської ліцензії, а лише рекомендував Центру ліцензування УАФ вжити відповідних заходів щодо відкликання (позбавлення) тренерської ліцензії Pro-UEFA Тимощука А. А.

– Органи футбольного правосуддя УАФ можуть діяти у рамках законодавства України та Дисциплінарних правил УАФ. Санкції про заборону здійснювати діяльність у футболі на певний термін є досить поширеними. З 18 лютого 2022 року, за новою редакцією Дисциплінарних правил, така санкція може застосовуватись і на довічний термін. Компетенція щодо застосування такої санкції повністю перебуває в юрисдикції органів УАФ, так само як і позбавлення спортивних звань та нагород.

– Тут важко щось коментувати, оскільки повний текст із мотивувальною частиною рішення УАФ щодо застосування до Тимощука дисциплінарних санкцій опубліковано не було.

У прес-релізі УАФ від 11.03.2020 коротко вказано підстави, якими керувалися органи футбольного правосуддя при ухваленні рішення. Зокрема, зазначається, що колишній капітан збірної України Тимощук з початку військової агресії Росії проти України не зробив жодної публічної заяви з цього приводу та не зупинив свою співпрацю із клубом агресора. Таким свідомим вибором Тимощук А. А. завдає шкоди іміджу українського футболу та порушує п. 1.4. ст. 4 Кодексу етики та чесної гри УАФ.

Цим кодексом передбачено (ч. 1 ст. 1), що його дія поширюється на осіб, які задіяні чи працюють у футболі на території України. Припускаю, що скарга Тимощука до Спортивного арбітражного суду у Лозанні про відміну рішень УАФ обґрунтовується тими підставами, що на нього не поширюється дія Кодексу етики та чесної гри УАФ, оскільки він не працює у футболі на території України.

– Спортивний арбітражний суд у Лозанні має повноваження переглядати рішення органів УАФ та Палати щодо вирішення спорів УАФ в апеляційному порядку.

– Рішення Лозанського суду також може бути оскаржене до Федерального суду Швейцарії.

– Це має бути прецедент для всіх спортсменів та тренерів, які своїми діями чи бездіяльністю підтримують російську агресію та вбивства українців. Як на мене, дуже багато уваги цій людині, яка свідомо зробила вибір на користь співпраці з агресором. УАФ повністю має рацію в тому, щоб це прізвище зайняло своє місце серед зрадників та колабораціоністів, які зрадили український футбол і свій народ.