Блогер: "Говорити про наявність проблем в "Динамо" на перших 60-ти метрах - стріляти собі в руку через журналістський бейджик замість глушника"

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розповідає про те, як грають команди чемпіонату України.

Як грають команди #УПЛ
В кого дійсно проблеми в перших двох третинах?

Думав, як це краще проілюструвати не перевантажуючи пересічного вболівальника усіма цими хТhreat , xGChain, xGBuildUp, бо один хер більшість навіть не намагається зрозуміти, що воно таке. Мій улюблений блогер Ігор, на якому зростало покоління ровесників, не фанат шукати підтвердження власним спостереженням. Лисий наче намагається, але виглядає не дуже переконливо. Звідси і проблема: відсутність в суспільства реальної довіри до worldwide дієвих інструментів діагностики ігрових проблем.

Тож зупинив свій вибір на простоті:

⁃ кількість дотиків до м’яча в штрафному
⁃ кількість просувань м’яча у фінальній третині

Логіка максимальна проста та має бути зрозуміла навіть учням молодших класів (за нагоди хочу в них теж перепросити за лайку, працюю над усуненням цього недоліку):

⁃ якщо в тебе багато просувань у та до фінальної третини, то ти, як мінімум досягаєш другої третини, та/або регулярно виходиш із третьої, перезавантажуєш атаку, і заходиш туди знову
⁃ якщо в тебе багато дотиків до м’яча у чужому штрафному, то ти точно проходиш перші дві третини, адже досягаєш кінцевої мети

Є тут ще третій показник, але про нього згодом.

Отож, з графіку легко зрозуміти хто в УПЛ грає з м’ячем, а хто без. В 10 команд (МХ1925, Львів, МХ, Інгулець, Чорноморець, Минай, Рух, Колос, Верес, Кривбас) є складнощі з побудовою гри. Вони або визнають власну нездатність грати з м’ячем, або не в них має якості складу, або ще Бог знає що. Проте підсумок простий: з просуваннями у фінальній третині проблема, застрягають у перших двох.

І є «шість інших колективів» (Динамо, Дніпро-1, Шахтар, Зоря, Ворскла, Олександрія), які в УПЛ не відчувають мук в перших двох третинах, частіше середнього досягаючи чужих штрафних майданчиків.

З 76.8/90 просуваннями у фінальній 1/3 та 33/90 дотиками до м’яча в штрафному дуже важко чіплятися до Динамо, якщо це не щось особисте. Дуже! Бо це найкращі показники в Лізі. В Шахтаря більший % володіння, але і просувань менше на 11.7/90, і дотиків до м’яча у штрафному на 4.4/90 теж.

Звідки тоді враження, що одні якісь мегаахуєнні, а в інших нема гри?

От для цього я і помаркував на графіку кольорами кількість NP голів (з гри без врахування стандартів і пенальті):

⁃ темно-червоний це кількість голів від 0.2/90 до 0.45/90
⁃ зелений - 1.45/90 і більше

Динамо - помаранчеве (від 0.7/90 до 0.95/90), а Шахтар - зелений (від 1.45/90 і більше).

Висновок: Динамо намагається грати у футбол, але нинішній склад не стягує, бо не конвертує контроль та проходження двох третин поля у моменти з гри.

От тому і таке різне сприйняття: колосальна різниця між 0.8/90 та 1.8/90 голів з гри! В перших двох третинах, між Динамо та Шахтарем можна впевнено ставити знак рівності! Тож ніяких проблем тут немає, ні в киян, ні в півзахисту. Немає ніяких міфічних проблем і в Сидорчука (дивіться ще й на хТ), то усе фантомні болі окремих журналістів. Говорити про наявність проблем в Динамо на перших 60 метрах - стріляти собі в руку через журналістський бейджик замість глушника. На рівні Європи такі проблеми у всіх: наприклад, недавні 1:7 в ЛЄ.

А от говорити за проблеми киян в останній третині - святий обов’язок кожного українського журналіста! Там зараз і трапляються найбільші провали Динамо в УПЛ.
От чому більшість моїх претензій саме до Кабаєва зараз (бо це його зона відповідальності), а не до опорника, блядь, (який справно проходить дві третини та доводить м’яч до Кабаєва). Кожен має тягнути свій шмат роботи: Влад не стягує свій! Ізі.