Велика самовіддача, але не дуже вражаюча результативність: Кабаєв та його труднощі в "Динамо"

Наприкінці серпня минулого року Владислав Кабаєв перейшов зі «Зорі» до «Динамо». На 27-річного футболіста покладалися чималі надії, адже перед ним постало непросте завдання – замінити словенського вінгера Беньяміна Вербича, який перейшов до грецького «Панатінаїкоса». Чи вдається це йому? Наразі складно відповісти на це питання словом «так».

Дебют Владислава припав на поєдинок проти його колишньої команди і пройшов він, делікатно кажучи, невдало. Кияни програли ту гру з рахунком 2:3, а сам Кабаєв, з’явившись одразу в основному складі, не зумів себе проявити. Відтоді пройшло вже кілька місяців і найближчої суботи підопічні Мірчі Луческу знову поміряються силами із не чужою для хавбека «Зорею», тож це хороша можливість для оцінки виступів Кабаєва впродовж кількох минулих місяців.

Владислав Кабаєв

Матчів – 20

Хвилин – 883

Голи – 0

Результативні передачі – 2

Лівий вінгер «Динамо» досі не показав себе з найкращого боку – за 20 зіграних матчів він не забив жодного м’яча, запам’ятавшись лише двома асистами. У чому ж полягає проблема такої не надто вражаючої результативності Кабаєва, як гравця гранда українського футболу? Мабуть, тут варто виокремити одразу кілька чинників.

Перш за все, слід відзначити кардинальну відмінність між стилями футболу «Динамо» та «Зорі», попри їхнє близько розташування в турнірній таблиці. Якщо в луганській команді Владислав часто мав багато простору, міг використовувати свою швидкість та завдяки цьому робив різницю на полі, то в київському колективі у нього зовсім інша ситуація. Хоча, до слова, навіть в тій же «Зорі» у Владислав також не міг похизуватися чудовою статистикою – за 129 матчів у складі луганчан він забив 10 голів та віддав 16 гольових передач.

Ні для кого не таємниця, що більшість українських команд по-іншому налаштовуються на «Динамо», ніж грають із тією з «Зорею». Як правило, проти киян команди-аутсайдери низько розташовуються в обороні, намагаються щільно діяти проти гравців групи атаки і не давати їм вільних зон. Майже в усіх своїх поєдинках динамівці значну частину матчу контролюють м’яч і змушені великими зусиллями ламати масовану оборону суперників, що стало для Кабаєва у новинку. Відтак, можливостей для того, аби втекти флангом і створити момент у «Динамо» в нього стало в рази менше…

Ще одним чинником не надто яскравої гри Владислава за «Динамо» є форма всієї команди. Так сталося, що прихід Кабаєва до стану «біло-синіх» припав на їхній кризовий період, коли вони фактично провалилися у єврокубках і «забуксували» в чемпіонаті. В таких умовах, коли вся команда перебувала в жахливій формі, була не схожа на себе і раз-по-раз втрачала очки, чекати чогось надзвичайного від новачка було б дивним.

Враховуючи невиразну гру «Динамо» під час значної частини осіннього етапу сезону, київський гранд очікувано зіштовхнувся з величезною кількістю критики в свій бік. Вболівальники були розчаровані незвично невдалим виступом своєї улюбленої команди, різноманітні експерти теж не щадили гравців столичного колективу. Кабаєв, виступаючи за свої попередні команди, безумовно, ніколи не стикався з подібними проблемами, тому можна припустити, що морально його це дещо підкосило і вплинуло на гру в цілому.

А якщо говорити про суто ігрові труднощіКабаєва, то неозброєним оком видно його проблеми з ударами. Владислав чомусь дуже рідко наважується на постріли по воротах, обираючи в більшості випадків зіграти через пас або іще якось по-іншому. Цілком можливо, що причини цього також криються в моральній складовій, тобто недостатній впевненості Кабаєва в тому, що його удари увінчаються успіхом. Якщо це справді так, то над цим аспектом потрібно працювати – як над самими ударами, так і над ментальністю.

Хай там як, не можна сказати, що Кабаєв лише провалюється в «Динамо». Багато експертів відзначають те, як Владислав працює без м’яча, і особливо активно його за це почали хвалити після останньої гри з «Дніпром-1» (1:0). Можливо 27-річний гравець часто непомітний попереду, але ніколи не лінується відпрацьовувати в обороні, достатньо ефективний під час пресингу і справді робить величезний обсяг роботи на футбольному полі. Але є багато але…

Оборонні зусилля Кабаєва – це, звичайно добре. Проте для лівого вінгера такого клубу як «Динамо», хочеться бачити від Владислава значно впевненішої гри в атаці, більше загострення з його крила, створення моментів для одноклубників, гольових передач і, нарешті, забитих м’ячів. Для цього Кабаєву потрібно знайти більше впевненості у власних силах, діяти значно сміливіше в атаці та не боятися брати гру на себе.

У контексті розбору гри Кабаєва варто пригадати, що свого часу дуже подібні труднощі після переходу в «Динамо» були в Олександра Караваєва, який також прийшов до команди зі «Зорі». Втім, універсальний гравець все ж зумів адаптуватися до київського колективу і став дуже важливим футболістом для «біло-синіх». Хочеться вірити, що Владислав піде таким же шляхом.

Враховуючи чималий рівень довіри від головного тренера (про це свідчить стабільна поява футболіста у стартовому складі), Владу ще аж ніяк не пізно засяяти новими барвами. Будемо сподіватися, що першу цеглинку до свого стрімкого прориву Кабаєв зможе закласти вже в суботу, допомігши «Динамо» взяти гору у надважливому поєдинку зі своїми колишніми одноклубниками.