"Я не бачу світла в кінці тунелю": Луческу анонсував завершення тренерської кар'єри
Головний тренер київського Динамо Мірча Луческу відверто висловився про ситуацію в Україні та про те, що його відхід з тренерської діяльності вже близький.
Луческу заявив, що він залишився в Україні, незважаючи на війну, бо ніколи не був боягузом. У той же час через конфлікт багато іноземних гравців були змушені виїхати, а його команда постраждала в плані результатів, що змусило румунського фахівця задуматися про відставку.
«Сирени досі звучать. Ви можете запитати, чому я досі тут? Я ніколи не був боягузом і зараз ним не є навіть якщо ситуація вкрай складна».
За словами Луческу, він міг улітку перейти у Фенербахче, але все ж таки вирішив залишитися в Динамо під час війни. Румунський фахівець заявив, що три роки тому його переконали очолити київську команду, з якою він виграв три титули за один сезон, але війна зруйнувала всі плани на майбутнє.
«Я лишився, я не можу жити без футболу. Але я не знаю, як довго я ще залишусь, тому що настає момент, коли треба сказати, що все скінчено. Звичайно, я теж думаю про цей момент, це дуже складно, я не бачу світла в кінці тунелю, я не знаю, що відбувається, і це важко».
Луческу відверто зізнався, що йому дуже важко працювати у такій ситуації, коли на території України триває війна. Містер зауважив, що титулованим і амбітним наставникам важче стикатися з такими потрясіннями.
«Дуже важко, коли все життя ти боровся за перемоги, а потім тобі доводиться брати ненормальну ситуацію. Ненормальну, бо ти вже не говориш про тренерство, а думаєш лише про тих, хто страждає, про своїх гравців. Вони мають інші турботи, це нелегко», - сказав Луческу в ефірі Sport Total FM.
77-річний румунський тренер є головним тренером київського "Динамо" з липня 2020 року. Наразі біло-сині посідають четверте місце у турнірній таблиці УПЛ, набравши 33 очки у 17-ти матчах.
Контракт Луческу з Динамо діє до 30 червня 2024 року.
Поки були ще фізичні і тактичні основи, закладені перед твоїм прибуттям до клубу (згадаймо як самовіддано команда грала, причому на контрах, за потрапляння до ЛЧ, найяскравіший приклад - матчі з АЗ-Алкмаар) - вдалося виграти все.
Тут посприяв, звісно, повний бардак у Каштру-кротів, але й морально-вольовий настрій тоді був на рівні. А потім "пашло-паехало по наклонной плоскости"...
З таким ще успіхом можна було б сказати, що в позитиві, який моментами був при Михайличенку, заслуга Хацкеквича. Перший просто дратував, а другого мені було шкода, бо видно було, що переживає, але нічого вдіяти не може. Так мені здається.
А коли прийшов будулай зі своїм мотлохом з минулого століття, цим тир-пир-поперек-назад, це стало крахом динамівського футболу... Мені було зрозуміло ще до його появи на тренерському містку, тільки-но ще об"явили про це, що Динамо - ...опа. Я бачив в що він грає в шахті. Для динамівця - це блювотний футбол, з постіними тормозами, пасами заради пасу і т.д.
Бо весь цей його мотлох "проходив" в шахті завдяки бразильським вундеркіндам, для яких нічого іншого і не потрібно, вони не люблять інтенсивний футбол, техніки вистачало для тотального домінування.
І поки Динамо грало на контрах, з елементами пресингу - за вихід до ЛЧ, з шахтою - все було ОК.
Коли ж будулай тихою сапою привив їм свій архаїчний стиль (гравцям до речі так зручніше було - менші енергозатрати) - все стало зовсім погано... При цьому він ще й "сплавив" з команти МоМо, Дуелунда, Жерсона, Бражко - гравців, за класом значно вищих, ніж сидорчуки-гармаші... Постійно маринує Парріса, Тимчика, Діало... Тут вже проглядає шкідництво...
Резумуючи: ганебна каденція ГТ, найганебніша в історії Динамо Київ.