Блогер: "Маю сумніви, що Рамадані зараз в силах витіснити здорового Сидорчука, а в найближчому майбутньому Бражка"

– Влітку македонцю виповнюється 20 років і станом на сьогодні Рамадані сильнішим за Бражка не виглядає. Усе розумію, Сидорчуку дійсно потрібен бекап, але брати хлопця на дві гри до літа… Звісно за нормальним сценарієм, дуже схоже на крок на перспективу. З одного боку, хочеться «Динамо» полаяти за дивний мув. Можливо були історії нагальніші. Однак, коли у реченні про «Динамо» з'являється сюжет «робота на перспективу», то язик лаяти не повертається.

Рамадані не буде корисним у парі з капітаном, в ролі умовного Шапи. Бо пасова гра поки не головна з його чеснот. Він лише ймовірна опція замість капітана. У Решата адекватний баланс передач вперед до загальної маси. Це не «порно актор» Момо Кадірі, якого привозив сам Заваров після живого перегляду, бо і точність передач в напрямку чужих воріт цілком пристойна. Бентежить, що 95% їх обсягу – доволі прості.

Рамадані був частиною певної системи, де від нього не вимагається чогось видатного. Лише 4 із 284-х передач за два сезони з наявних в базі відео були до штрафного, але всі 4 точні. Але в «Динамо», якщо центр поля перестане бути джерелом очікуваної загрози, то команду скрутить так в позиційній атаці, що ніякий Буяльський її не врятує, тож це дзвіночок.

Ще одним підтвердження певного функціонального обмеження є мінімальна кількість ведення м’яча з просуванням – вона разів у 10 менша за Шапаренка. Тож хлопчина певний заручник ситуації: команда грає на внутрішній арені з високим відсотком володіння, десь під 60%, але з доволі короткими триманнями (біля 4-х передач).

Тому ж Кенді доводиться багато відбирати і постійно тиснути на суперника, змушуючи метушитися. Тут Решат і виходить на сцену – майже з десяток повернень м’яча за матч в середньому та понад 3,5 на чужій території. Не пресинг-машина, але досвід на чужій території присутній, і це плюс.

У відборі він точно вправніший за умовного Андрієвського, який вважався дублером Сидоярчука до цього. Але чи стягне одразу пасову гру на рівні бодай Олександра? Є підстави сумніватися. Звісно, через молодість не бракує помилок: забагато втрат на власній половині – мінімум по 3. Рамадані був би ідеальним гравцем під те бозна що, яке грали діти на зборах. В УПЛ всім доведеться згадувати про передачі та гру в пас знову.

Чи є що згадати Решату? Маю сумніви, що македонець зараз в силах витіснити здорового капітана, а в найближчому майбутньому Бражка, коли той повернеться зі «Зорі». Але якийсь час віритиму, що стиль «Шкендії» якийсь час обмежував його розвиток і маскував сильні сторони.