Блогер про зимовий збір "Динамо": "З молодих на стабільному рівні вразили двоє: Царенко та Назар Волошин"

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі підбив підсумки зимового збору київського "Динамо".

Були в мене деякі очікування щодо зборів, десь там мав бути текст перед їх початком. Час підбити підсумки.

1. Невпевнений, що молоді гравці використали час на зборах корисно, бо за великим рахунком ніхто не продемонстрував динаміки протягом шести тижнів. Якими зайшли на збори, такими його і завершували. До концентраціі та мотивації теж є питання, бо кількість невимушених помилок відповідала осінньому графіку... (-)

2. Є сумніви, що проблема лівого вінгера вирішена, але хоч на крок ближчими до цього стали. Кабаєв показував відрізками протягом різних поєдинків, що виконуючи прості дії, може бути корисним. Назар зараз можливо актуальніший на правому фланзі. Тож констатуємо зрушення, але для підсумкової (+) зарано.

3. Мабуть, те саме, що й на лівому. Караваєв феєрив час від часу, були хороші відрізки у Кахіма (вистачало й поганих). Беніто поки не довів, що він не лише бігунок. Але з’явився Назар, який додає оптимізму та надії на зрушення: якщо не болхендлером, як Вітя, то ресивером, як Вербич він може бути вже зараз. Для (+) зарано.

4. Стандарти. Тут впевнений провал. Бо маючи Попова та Дячука (якого схоже реально награвали), команда виглядала на стандартах так, наче вони гравці іншої команди. Ніщо поки не вказує, що нас очікує зростання ефективності кутових, яких буде навесні чимало в кожному матчі. (-)

5. Біда і тут. Важко говорити про успіхи інтеграції нових гравців у взаємодію з Буяльським, якщо Віталій пропустив майже усі збори, зігравши, здається, тричі. (-)

6. Дубінчак на цих зборах часто нагадував себе ж часів Дніпра-1, але гарантії, що Костя не забере 50% ігрового часу досі немає. Справа лишився на Інгулець один Караваєв. Тимчик травмований, наздоганятиме. Тут ротацій певно не оминути ніяк, бо сказати про суттєву перевагу когось одного на своєму фланзі складно. Можливо навіть Малиш дебютує за певних умов.

7. Щодо якості конверсії переходів з фінальної третини до штрафного, то деякі зрушення відбулися: наприклад, регулярно вдавалося загравати Дубінчака. Але не виключено, що це просто збіг, бо усе залежало від поєднання гравців: Динамо могло комбінувати з якоюсь ідеєю лише з конкретними гравцями. Вже не (-), але ще й не (+).

З малих на стабільному рівні вразили двоє: Царенко та Назар. В Антона шансів малувато, бо Буяльський. Тому залишається лише Волошин.

В решти дітлахів кров з очей як відчувається відсутність досвіду роботи з іспанцями. Або ж підготовка до гри в пас без рандому. Хтось боїться м’яча та зумисне ховається за спинами, щоб пас не дали. Хтось отримує передачу і починає крутити головою, бо просто не навчений нею крутити ще до прийому. Хтось віддає пас та вимикається, бо вважає на цьому справу зробленою.

Трохи цифр на підтвердження непрофесійності роботи Іщенка (9 ігор з усіх):

⁃ лише 50.33% володіння (61.2% в УПЛ восени)

⁃ 4.29 передач за середнє тримання (5.5 в УПЛ)

⁃ 7 глибоких передач в 20 метрову зону від воріт суперника (15.33 в УПЛ)

⁃ 62.9% точності передач до фінальної третини (78.3% в УПЛ)

⁃ 64.4% точності передач з просуванням (83.7% в УПЛ)

Мій оптимізм на боротьбу з ШД за срібло (та ЛЧ) пов’язаний зі звичними лідерами та кроком вперед Дубінчака, Лонвейка, Ваната та Назара. Якщо ці четверо компенсують команді хТhreat Циганкова + накинуть від себе, то це автоматом додасть n якісних моментів. Мінус шість від ШД ще не вирок, навіть 4:1 над Минаєм не лякають, навпаки, лише посилює впевненість, що рано чи пізно проблема дасть про себе знати: перший гол з кутового, другий гол з пенальті, четвертий у швидкій атаці після корнеру біля власних воріт (ударом з-за меж штрафного при наявності двох очевидних пасових історій). Тож в результаті якісного розіграшу позиційної атаки, що призвела до дезорганізації захисту лише один гол. На більш міцний автобус може не вистачити.