В ISW розповіли, як Путін щосили намагався уникнути примусової мобілізації

За оцінками аналітиків, боєздатні сили Росії почали закінчуватись вже в травні минулого року.

"Путін, ймовірно, відхилив пораду російських військових віддати наказ про примусовий призов до резерву через непопулярність цього кроку, в тому числі через недовіру до Міноборони, яка навдивовижу зазнавала невдач у війні", - вважають експерти.

Натомість Путін вирішив подвоїти наявні зусилля щодо набору добровольців, які вже проводили ультранаціоналістичні групи, і наказав сформувати нові формування. Путін просигналізував про це рішення, знявши 28 травня 2022 верхній віковий ценз для служби за контрактом, що розширило б резерв добровольців.

Крім того, він безпосередньо налагодив комунікацію з російськими військовими блогерами та військкорами.

Кремль дозволив ультранаціоналістичні мережі влітку розширити свої кампанії з формування сил.

Фонд "Нова Америка" виявив, що Кремль роками покладався на російські ультранаціоналістичні мережі, такі як Оперативна група "Русич" та Російський імперський рух, для вербування резервістів, ветеранів і контрактників.

Ці ультранаціоналістичні рухи взаємопов'язані як у реальному світі, так і в Інтернеті. Кремль, ймовірно, звернувся до цих наявних мереж, сподіваючись, що вони негайно залучать добровольців, які ідеологічно підтримують його війну.

В ISW помітили, що Путін все більш терпимо ставився до ультранаціоналістичних блогерів, які з травня 2022 стали основними джерелами інформації на передовій, попри їхню різку критику російського військового командування і ходу війни.

Путін, ймовірно, цінував здатність блогерів вербувати добровольців більше, аніж підтримку пропагандистських зусиль Міноборони Росії чи порятунок репутації Шойгу, Герасимова та інших воєначальників.

"Кремль, наприклад, терпів і продовжує терпіти колишнього російського офіцера Ігоря Гіркіна, який безпосередньо критикує Путіна, ймовірно, через зв'язки з формуваннями "ЛДНР", - йдеться у звіті.

Путін, ймовірно, наказав Міноборони Росії сформувати свої власні регіональні добровольчі батальйони, щоб відтворити процеси вербування ультранаціоналістичних угруповань, а не наказати про примусовий заклик до резерву, який, ймовірно, рекомендувало Міноборони.

ISW спостерігав за широкомасштабною кампанією серед суб'єктів Російської Федерації з набору добровольців без попереднього військового досвіду до регіональних добровольчих батальйонів у період з кінця травня до початку вересня. Проте строки створення більшості цих батальйонів важко визначити.

Міноборони Росії історично щосили намагалося сформувати добровольчі сили і натомість як і раніше, покладалося на призов.

Вперше Міноборони РФ зробило спробу формування добровільного повномасштабного військового резерву в лютому 2018 року, запропонувавши особам, які звільнилися зі справжньої служби, підписати контракти. Хоча незрозуміло, скільки сил зібрала ця кампанія, невдалі спроби Міноборони Росії у серпні 2021 року сформувати Резерв стройової армії ("БАРС-2021"), який прагнув набрати 100 тисяч добровольців, призвели до провалу всієї ініціативи.

Українські офіційні особи повідомили, що російське військове командування ввело в бій лише близько 7000 військовослужбовців "БАРС", що, ймовірно, свідчить про те, що Міноборони Росії не змогло набрати бажану кількість резервістів перед війною.

Фактично Міноборони Росії відмовилося від зусиль з вербування в саму систему "БАРС", делегувавши це завдання ультранаціоналістичній спільноті.

"Широкомасштабний контрнаступ України в Харківській області між 6 та 11 вересня, ймовірно, шокував Путіна, змусивши його усвідомити, що йому необхідно віддати наказ про примусовий призов до резерву", - вважають аналітики.