Блогер: "Вирішення проблеми лівого вінгера автоматично зробить Вівчаренка ще більш продуктивним"

Блогер Михайло Смоловий у своєму Telegram-каналі розповідає про гру захисника "Динамо" Костянтина Вівчаренка.

Проти середнього: Костянтин Вівчаренко (захист + атака)

Лівий захисник, 20 років

Вітаю продовження контракту. Завжди вважав його «пластиліновим» в хорошому сенсі. Проблема була лише в руках, до яких він потрапляв: зараз це вже протягом матчів в деяких ситуаціях вилазить боком. Але тут не кейс Тимчика, тож ще є час максимально зменшити шкоду завдану йому спеціалістами на молодіжному рівні.

Захист

Як і в більшості молодих гравців, що виходять з Академії (за дуже нечастими виключеннями) помітно обережність (можливо пізніше порівняємо з Дубінчаком, щоб стало зрозуміліше про яку обережність мова). Але спробував на радарі це частково зобразити:

⁃ Костя здійснює менше за середнього фулбека спроб індивідуального пресингу (-4.7), різниця не критична, враховуючи, що показник не внормовано на % володіння

⁃ тим наче на чужій половині усе приблизно на одному рівні (-0.3)

⁃ цікаво порівнювати і повернення м’яча, Костя загалом робить їх більше за середнього фулбека (+0.56), цей показник, як раз внормовано на % володіння, але на чужій території поступається (-0.36)

От власне і суть: Вівчаренко не намагається після втрати одразу вступити відбір чи пресинг. Він обирає безпечнішу історію - сідати «додому». Звідси жодного швидкого повернення (0), мінімальна кількість спроб відбору впродовж 2 секунд після втрати (0.16) та мінімальний відсоток високих захисних дій (16.7%).

Але повернень (3.07) і перехоплень (2.14) дуже багато на фоні рядового фулбека, тож така його обережність - це поки норм. Пізніше з досвідом з’явиться впевненість та розуміння командних алгоритмів. Фізично він неймовірно обдарований, тож його енергію просто потрібно направити в максимально продуктивне русло. Все для цього є.

А поки з 28.8 метрами середньої дистанції захисних дій він суттєво поступається навіть фулбекам з колгоспів, які захищаються сидячи у комбайні чи сіялці. Вони сміливіші! Більш того: поступається Костя і 15.4 метрами середній дистанції захисних дій своїх же партнерів по Динамо. От власне і все, що хотів показати стосовно цього. Нічого поганого в цьому немає: якщо ти невпевнений в дії, то не роби її, буде менше клопоту усім.

Атака

Трохи обережності є і попереду, бо кількість спроб обведень (0.46) майже втричі нижча за кількість обведень середнього фулбека (1.27). Але мені імпонує його позиція: не впевнений, не ризикуй. Тимчика ризик до добра на рівні системи поки не привів.

Здається, що не згадував за мобільність. Це, мабуть, найголовніша чеснота, але з суттєвими відмінностями від не менш мобільного Тимчика:

⁃ Костя виконує по 16.3 просування м’яча (11 передачами та 5.27 веденнями)

⁃ і разом з тим Костя отримує 14.4 передачі з просуванням у відповідь

Це дуже крута історія, бо розігнавши атаку він до неї доєднутєься та перетворюється на ресивера. Сюди додаємо велику кількість отриманих лонгболів (4.52) та отримуємо справжній скарб, яким на жаль не змогли вміло розпорядитися на рівні молодіжних систем Динамо...

Але окрім м’язів у Вівчаренка досить продуктивно працюють очі і мозок, що можливо крутіше:

⁃ 60% точності передач до штрафного це чудово

⁃ 0.75 створених шансів з гри теж, враховуючи біду лівого флангу восени

⁃ його дії гостріші на третину за середнього фулбека (0.29 хТ)

⁃ він приймає участь у 7.07 послідовних безперервних триманнях, що завершуються ударом, іншими словами не дуже часто щось псує на попередніх етапах

Я його ще дитиною пам’ятаю до переведення з центру захисту. Мабуть, для деяких з вас і досі буде новиною: але Костя свого часу був партнером...Забарного в центрі, як ЛЦЗ. Ага, того самого з Борнмуту! Але Костя рости перестав, тому не стали повторювати досвід Допілки, та відправили на лівий фланг. І ось там він був просто королем катбеків - передач від лицьової українською. Тут же бачимо, що поступається (-0.10) середнього фулбеку Ліги. Це дуже великий запас небезпечних моментів, який досі не було використано!

Тож вирішення проблеми лівого вінгера автоматично зробить Вівчаренка ще більш продуктивним! Наразі, усі мої молитви саме за лівого вінгера - це якщо не наріжний камінь, то точно запорука (одна з) вдалого завершення сезону. Усе вказує, що Костя не відбитий та здатен до простих форм комбінування. Тож комбінування, як явище і має з’явитися на лівому фланзі між ЛЗ, ЛЦП та вінгером. Коли там з’явиться хімія, то Буяльському буде до чого чіплятися, та під що підлаштовуватися.

Не ок хіба навіси (мало та дуже повз), але здорового та потужного в повітрі нападника в Динамо немає. Тому з цим поки можна жити, тим паче низом атакувати штрафний майданчик у Кості виходить.