"Хотіли, щоб я вже не повертався в Україну": як "Динамо" крало таланта з-під носа москвичів
Олександр Єрмаченко розповів, як у 2011 році обрав Динамо замість клубів зі столиці Росії.
– У Скалі ти пограв всього-нічого в Другій лізі й тебе продали в київське Динамо за мільйон гривень. Як так?
– Тоді була дуже цікава ситуація. Ми поїхали з юнацькою збірною України на турнір у Санкт-Петербург і посіли там третє місце. Я отримав нагороду найкращого півзахисника турніру. Буквально там же я отримав хороші пропозиції від московських Динамо та Локомотива, а також Зеніта. Вони навіть хотіли, щоб я вже не повертався в Україну, а відразу обирав клуб у росії.
Росіяни не розуміли, що це за команда Скала взагалі, казали: "Це що, любителі якісь?". Зараз розумію, що можна було залишитися в Росії та заробити багато грошей, але я цього не зробив, бо душа лежала до Києва, хотів до батьків, родини та друзів. Бо, починаючи з Моноліта, я постійно був не вдома ‒ то в Одесі, то в Луцьку, то в Моршині. А тут ще далі, Москва. Хотілося повернутися додому, і я це зробив. Я тоді у фінансовому плані абсолютно не розумів, де краще. Тільки про спорт думав.
Я повернувся у клуб зі збірної ‒ зі мною відразу зустрівся президент ФК Скала Кміть і сказав, що мене дуже хочуть бачити в своїй команді і львівські Карпати, щоб я летів з ними на збір і відразу підписував контракт. Я тоді грав на позиції нападника, а в Карпатах зламався Батіста ‒ Олег Кононов бачив мене на позиції форварда. Кміть мені купив квиток.
Однак мені зателефонував сам Олександр Хацкевич і сказав, що Ігор Суркіс хоче мене бачити в команді, і буде зустріч з ним особисто. У пацана, якому 17 років, зрозуміло, голова закрутилася. У підсумку я не поїхав у Динамо, але й з Карпатами на збір не вирушив. Ми весь вечір не брали слухавки від Карпат, хоча вони чекали мене в аеропорту, щоб зустріти. І до Суркіса я не пішов. Я не знав, що робити, і батьки теж.
– І що ж ви вирішили на сімейній раді?
‒ Наступного дня я зідзвонився з Динамо і повідомив, що готовий їхати до них. Перед Карпатами перепросив і сказав, що не поїду до них. Микола Кміть не знав, що в мене особиста зустріч зі Суркісом. Я до нього прийшов, ми поспілкувалися і домовилися. Кміть був на мене ображений, що я без його відома зустрічався з Динамо, і почав набивати велику ціну за мене.
Коли я вдруге прийшов до Суркіса, то він з таким поглядом на мене подивився і каже: "А що у вас там за президент, що він за тебе так багато грошей хоче?". Приблизна сума – мільйон доларів. Однак домовилися за 500 тисяч "баксів". Там були нюанси, що Динамо відразу платить мільйон гривень, а потім бонусами, якщо я заграю в першій команді чи мене продадуть. Я на сто відсотків всього не знаю, бо клуби вели перемовини між собою, але, наскільки мені відомо, то ціна питання була така. Офіційно та відразу Динамо заплатило мільйон гривень, а бонусами вже нічого й не заплатили, бо я в першій команді жодного матчу не провів, – резюмував Єрмаченко в інтерв'ю Українському футболу.