Блогер: "Без хімії у трійках у Прем'єр-лізі "Динамо" не розхитати навіть аустайдерів"

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі аналізує гру "Динамо" у спарингу з "Рапідом".

Динамо 0:4 Рапід
Дистрибуція (1 тайм)

Другий тайм не повинен нас хвилювати взагалі, а от в першому бачили максимально основний для весни склад. Хіба без Гармаша, якого замінить Буя, та може новими флангами.

Основна проблема: Динамо очікувано не змогло конвертувати 66.9% володіння в моменти.

А підпунктів набагато більше. 87 з 256 точних передач між собою викатали Нещерет, Попов, Забарний та Сидорчук. Це третина, і як ви розумієте переважна більшість з цих 87 на власній половині.

З просуванням лише 33 точні передачі, тобто на один пас, що суттєво наближає м’яч до воріт суперника основі було потрібно 7.8 передач. В нинішньому сезоні УПЛ - 7.4! Тож десь те саме, жодної революції. Тобто питання до людей в атаці.

Атаки починали в основному через Сидорчука, звідси і пішов очевидний перекос на правий фланг: 10 з 22 позиційок команда в першому таймі побудувала там (лівим, для порівняння лише 3).

Металіст - 11, Металіст 1925 - 34, Верес - 25, Колос - 30. Що це за цифри? Це кількість передач в обидва кінці від Сидорчука (ПЦП) до Циганкова (ПВ). Проти Рапіда в капітана з Караваєвим (ПВ) лише 3 (!) передачі в обігу за тайм...

Чому це важливо? Коли команда переходить центр поля та займає номери (як на полюванні) під позиційній розіграш, то взаємодія в трійках ЦП, фулбек та вінгер - це ключовий елемент комбінування. Згадайте хімію між ТАА, Хендо та Салахом в Ліверпулі та усю варіативність маневрів цієї трійки. Хтось з них може сісти нижче, хтось зайняти широку позицію, хтось піти в напівфланг/до штрафного: постійна ротація. Звісно в Динамо нічого в таких масштабах не відбувалося, але інколи щось вдавалося. На протилежному лівому фланзі теж за здорового Шапи, Де Пени та Миколенка. Проти Рапіда - нічого продуманого в тих зонах, суцільний рандом.

Звісно перевантаження одного флангу не є чимось дивним. Досить розповсюджений прийом. Скільки в такому випадку дотиків до м’яча в штрафному в Кабаєва? 0! У Вівчаренка? 0. Тобто перевантаження справа НІЧОГО суттєвого більш вільній лівій половині поля не давало!

Караваєв виконав лише 3 точні поперечні паси, Кабаєв - 5, але жодного Гармашу чи Ванату. Тобто вивести м’яч з флангу - пороблено. Саме тому на флангах і потрібні гравці із суттєво вищим IQ, щоб володіння там не закінчувалося.

М’яч з боями заганяли на фланг і там усе вмирало. Враховуючи «страждальницький» білд ап, та 4.5 передачі за середнє володіння, то про жодне «розхитування» позицій суперника мова не йшла.

За тайм в четвірки атакувальних гравців Гармаш, Кабаєв, Караваєв та Ваната аж 5 (!) точних пасів між собою. Для порівняння з Металістом у Лонні, Буї, Циганкова та Ваната - 33!

У команди ставало розуму дійти десь до 15-25 метрової відстані до кутового прапорця та виконати якусь рандомну дію. Лише двічі, можливо тричі спробували завернути в центр та когось вивести на дальній удар. Точно пам’ятаю спробу Лонвейка. Але от зв’язати фланги з центром динамівці на постійній основі так і не могли.

Тому сумно і настрій песимістичний. Без цієї хімії в трійках в УПЛ не розхитати навіть аустайдерів. Є обґрунтована підозра, що за збори та 6-7 матчів, які там ще будуть зіграні нічого вже не зміниться. Рахуйте самі:

⁃ Караваєв не перший рік в Динамо, а принципів схоже не зрозумів досі
⁃ Кабаєву ще складніше наздоганяти ази позиційного нападу після стількох років у бий-біжи

Схоже весна прийде і пройде лише з вірою в ЗСУ!