Блогер: "Головна проблема Тимчика тягнеться за ним ще з U-19"

Блогер Михайло Смоловий у своєму Телеграм-каналі розповідає про гру захисника "Динамо" Олександра Тимчика.

Проти середнього: Олександр Тимчик (атака)
ПЗ, 26 років

Олександру Тимчику днями виповнилося 26 років, але він мало чим відрізняється від себе ж 18-річного. Ця претензія швидше не до нього безпосередньо, а до тих, хто з ним працював увесь цей час.

Мені завжди було цікаво досліджувати тимчикоманію: ця тема чудово лягає в загальний тренд любові українців до такого різновиду футболу, як бий-біжи. Ми постійно бідкаємося на брак розумних та інтелектуально обдарованих гравців. Проте, давайте чесно, ми і не любимо їх так (Буяльський), як любимо бігунків (рандомне прізвище). Згадайте лише прояви огульної ненавісті вболівальників до Маліновського, коли виникла «ситуація» з Петраковим. На чий бік встав глибинний нарід? Отож, для нас футбол - це тяжка праця, а вже потім творчість. Таке в нас українців сприйняття! І ще років 30 воно таким буде, доки не відійде покоління, що пам’ятає легендарний гол Блохіна Баварії.

Головна проблема Тимчика тягнеться за ним ще з U19. Він фізично розвинений, може прискорюватися, неймовірно витривалий, здатен на величезні обсяги інтенсивної бігової роботи. Але колаборація його головного мозку/центральної нервової системи (ЦНС) з м’ячем не настільки швидка, як його ноги без м’яча. Це відправна точка усіх інших суміжних процесів.

У бий-біжи дуже цінується швидкість (для контратак) та витривалість (здатність так само швидко повертатися в захист після втрати). Тому Вернидуб та Петраков так сильно цінували Олександра: він відповідав на їх головні ігрові запити (мобільність).

В Динамо інша парадигма, яку ви наглядно можете бачити на графіку вертикальності (інтелект). Вибірка з 459 хвилин у семи матчах замала (факт), але Олександр такий гравець, що на 1000 хвилин диспозиція за більшістю параметрів залишиться сталою (теж факт).

Де Тимчик переважає середнього флангового захисника УПЛ? Він приймає участь у більшій кількості тримань, що завершуються ударом (4.9 проти 4.19). Але варто розуміти, що Динамо завдає більше ударів за 95% команд УПЛ загалом, тож ця його перевага має не стільки якісну, скільки кількісну ознаку.

Тимчик частіше просуває м’яч веденнями за середнього ФЗ (флангового) УПЛ: 4.12 проти 3.43. Але й тут потрібно зважувати дві речі:

⁃ вищий відсоток володіння, а відповідно і більше циклів підйому м’яча в атаку за матч
⁃ пресинг, який не дозволяє більшості ФЗ спокійно тягнути м’яч через центральну лінію, як це може Тимчик в ДК

Так само можна прив’язати до % володіння і більшу кількість передач до штрафного майданчику (1.37) та отриманих ним пасів з просуванням (10.8). Ці показники теж більше про кількість командних дій, ніж про якість.

От ми бачимо, що Тимчик частіше за середнього ФЗ просуває м’яч веденнями, але жодне з них цієї осені не завершилося моментом в УПЛ. Ось це вже більш якісна оцінка, що витікає з кількості. Бо так, він тягнув м’яч до якоїсь стадії і атаці, а потім бум і...нічого. Вища за конкурентів точність передач до штрафного тут не рятує зовсім (43.8% проти 33.3%).

Можливо хтось раптом забув, то ми втратили Циганкова. А отже вимоги до ПЗ будуть ще більш жорсткими.

Розглянемо інші аспекти зі знаком мінус, бо не лише конверсія ведень має значення. Знову згадуємо про % володіння, а відповідно вищу частоту можливостей в Тимчика загострювати, ніж в конкурентів з умовного Руху чи Минаю. Але бачимо:

⁃ Тимчик поступається, що в хА (при створенні ударного xG), що в хТhreat (при створенні в т.ч. й безударного xG) гравцям, які рідше за нього мають таку можливість, тобто воно ефективніші
⁃ Олександр взагалі в нинішньому розіграші не виконав жодного точного навісу, що завершився б ударом, практично не подавав (0.39) та ще й робив це із жахливою точністю (22.2%), виправдати можна хіба тим, що грати в повітрі нікому
⁃ це при тому, що Тимчик входив до штрафного з однією частотою (1.57/1.56), а катбеків від лицьової виконував на дещицю більше за середнього ФЗ (0.59/0.55)

Тож Тимчик опинявся в зонах з яких створюють загострення «середні ФЗ УПЛ», але створював менше за них. І це не круто, та не надто сприяє аж такому оптимізму, який охопив глибинний нарід.

Можна жити думками, що колись було краще, але це колись сьогодні результативні асисти просто так не робитиме.

Дриблінг в контексті гри Динамо проти автобусів не показник, тому біди жодної немає в цих 0.34 спробах обведення. Не потрібно на них зациклюватися. Проти автобусів більше значення має правильне розташування на полі в моменті часу, щоб вчасно отримати чи віддати. І тут головні складнощі й виникають: Тимчик не був гравцем, що посилює гру Динамо в атаці цієї осені. Ну, не може ФЗ контендера на титул створювати менше моментів за ФЗ середньої команди УПЛ, але Олександр створює (0.39 проти 0.68).

Так, дива трапляються, як от вчорашній гол головою (!) Лісандро Арсеналу після кутового (!). Але ризики Тимчика зрештою не стати тим ПЗ, якого дійсно очікують усі навкруги доволі високі. І приблизно дорівнюють шансам Кабаєва не стати тим лівим вінгером, який реально посилить позиції Динамо в боротьбі за чемпіонство цього або вже наступного сезону.

З огляду на його осінню форму поки не поділяю такого загального перезбудження та захоплення. Тому слідкуємо уважно за іграми на зборах та динамікою якісних змін: якщо суттєвого прогресу не буде, то не варто його чекати й пізніше. Тимчик має почати більш якісно використовувати свої епізоди, де можливе загострення. В швидких атаках при розрідженому просторі та невеликій кількості захисників йому значно легше, ніж із забитим тілами штрафним майданчиком в затяжній позиційці. А саме кейсів із забитими тілами штрафними в матчах Динамо суттєво більше...