"Він помітно додав". Блогер назвав найкращого гравця "Динамо" за показником повернення м'яча

Запитали на повному серйозі: хто в Динамо найбільше м’ячів повертає? Тому тримайте відповідь: топ-6 гравців.

1. Сергій Сидорчук - 55

Ні, сенсації не сталося. Хз звідки «оглядачі оглядів» узяли, що капітан дещо втратив в захисті через збільшення пасового навантаження (травма Шапаренка). В УПЛ в Сидорчука немає проблем поєднувати інтенсивну гру з м’ячем та без.

В Європі не вистачає, але це вже питання іншого порядку, бо більшість ігрових недоліків була закладена ще в підлітковому віці та не була виправлена пізніше.

Минулоріч виконав лише 31 за 1173 хвилини, зараз 55 за 1245. Додав? Додав помітно.

2. Ілля Забарний - 49

І тут несподіванок не бачу. Якщо Сирота з Поповим ділили ігровий час майже навпіл, то Забарний грав постійно. Тому в решти просто фізично не було часу конкурувати тут.

3. Олександр Сирота - 25

Ось власне і підтвердження, в Олександра на понад 500 хвилин менше, та на половину менше повернень за Іллю.

4. Віктор Циганков - 25

А от це вже трохи цікавіше. Не дуже сподівався побачити на високій позиції неквапливого Циганкова, але знову говоримо про ігровий час. Цієї осені в Динамо було доволі мало з/б гравців основи:

⁃ одразу трьох кіперів використали

⁃ постійна ротація Вівчаренка/Дубінчака та сама картина на правому фланзі захисту

⁃ згадані чергування до першої помилки Попова та Сироти

⁃ циганський табір на лівому фланзі атаки

⁃ такий самий табір на позиції Шапаренка

Стабільно грало лише 4 гравці: Сидорчук, Буяльський, Циганков та Забарний. Ще б Шапа грав. Усі тут, окрім Віталія, він інших рейтингах.

І загалом бісять ці розмови про «відсутність конкуренції». Скільки вже не слідкую за NBA та NFL останніх років десять, то майже ніколи не зустрічав тез в ефірах ESPN/NBA TV/NFL NETWORK про конкуренцію та суперництво. Ну, точно не в такій кількості, як в Україні. Хз звідки то в нас. От скажіть мені, хто зараз може в Арсеналі конкурувати з Едегором, Джакою, Партеєм, Зінченко, Сака, Джакою чи Саліба?! Ну, і не факт, що Мартінеллі віддав би місце в старті Мудрику, аби той перейшов саме туди. Тому поважні панове журналісти: відсутність конкуренції в лідерів це цілком НОРМАЛЬНО! Можна знайти безліч причин до**атися до Динамо, але це не одна з них. Так, рівень різний, і масштаб зовсім інший, але суть зберігається. І це нормально, що в команді немає комусь рівного за статусом гравця. Бо тому вони лідери та геймчейнджери. Ще раз: це НОРМАЛЬНО, що на деяких позиціях немає рівноцінної заміни. Конкуренція потрібна там, де не виконуються функції та вимоги до позиції. Чого такого не робить Буя на рівні УПЛ, що йому потрібен конкурент? Чи 55 повернень м’яча Сидорчука мало? Має бути 155?

5. Джастін Лонвейк - 21

Враховуючи, що зіграв лише 522 хвилини, то показник солідний. Сподіваюсь для нього на зборах все ж знайдуть позицію: чи він партнер Сидорчука на весну, чи все ж поки най зліва побігає.

6. Володимир Шепелєв - 20

Від дублера Шапаренка очікував більших обсягів повернення м’ячів. В Шапи минулоріч за 1097 хвилин було аж 49, тож очевидно, що інтенсивність нижча. Тоді Лонвейка сюди, але кого лівим вінгером ставити?