Фарес БАЛУЛІ: "Не певен, що поїду у Київ на гру"

«Відчувається важка атмосфера. У Києві... Чесно кажучи, не певен, що поїду туди. Там буде лише одна остання гра - 26 листопада. Подивлюся, як розвиватиметься ситуація до того часу...

1 жовтня ми грали у Львові, чули сирени. На вулицях поліція наказувала перехожим розійтися по домівках, люди бігали. Посеред матчу завили сирени. Гру зупинили, і ми сховалися в бункерах. Ми пробули там від пів години до 45 хвилин. Схоже на роздягальні, але під землею. В інших іграх паузи досягали 2-2,5 години. Насправді як тільки по Україні запускають ракету, сирени систематично лунають по всій країні, навіть якщо ракета приземляється за 1000 чи 1300 км.

У Львові ми перетинаємо дорожні перепони чи блокпости: мішки з піском, кулемети, металеві конструкції, щоб зупиняти бронетехніку. Також можна побачити уламки танків...

Минулого тижня ми виїхали автобусом о 17 годині від львівського стадіону і прибули до Кошице о 10-й ранку наступного дня... На кордоні між Україною та Словаччиною перевірки тривають неймовірно довго - до 10, а то й 12 годин. Коли ви приїжджаєте, перед вами вже три-чотири автобуси в черзі, і на кожен автобус йде майже 1,5-2 години. З українського боку все йде досить швидко, а зі словацького… Там солдати зі своїми «калашами». Вони змушують нас виходити з автобуса і проходити через ворота. Проводять повз собак. Кілька разів перевіряють паспорти, просять всіх виходити з автобуса, відкривають сумки», - сказав Балулі для Le Parisien.