16 вересня 2022 23:07

"Закиди про відсутність ідей - відверта туфта". Блогер - про гру "Динамо" в матчі Ліги Європи з АЕКом

Блогер Михайло Смоловий поділився у своєму Телеграмі аналізом гри "Динамо" в поєдинку Ліги Європи з АЕКом.


- Без м’яча ще відносно норм, бо Сидорчук лідер команди в другому поєдинку поспіль за кількістю виграних єдиноборств. Він найбільш вразливий до тонусу гравець Динамо, а тут і в захисті частіше встигає, ніж не встигає, та і в атаці кисню не бракує.

З м’ячем же отримали страх Господній...

Якщо образно, то Динамо ніяк не могло виносити дитину, бо вагітність переривалася достроково. У цій грі суттєво більше позиційних атак (42), ніж в середньому за календарний рік (30.92). А ось передач за середнє тримання (4.06) менше, ніж зазвичай (5.16). Плюс говоримо про падіння темпу на 1 передачу за хвилину.

Можна було б за таких умов говорити про реальну спробу зробити гру більш вертикальною, але пропорція звична, що мене сильно здивувало: на 160 пасів вперед (156.69 в середньому) 210 поперечних передач (205.45 в середньому). Здивувало, бо ще під час матчу здалося, що поспіху занадто багато, мало передач для перезавантаження атаки. Глянув телеметрію і тепер є конфлікт:
⁃ передач з просуванням (97) більше середнього за календарний рік (76.61)
⁃ а передач назад (76) навпаки менше за середньорічний показник (91.25)

А який діагноз поставили журналісти? Немає ідей?! АЕК створював тиск, але не настільки потужний, щоб Динамо звалювалося на регулярні поспішні паси вперед та відмовлялося від перезавантаження атаки:
⁃ 4.9 дуелей, підкатів та перехоплень на хвилину володіння ДК
⁃ 10.25 PPDA
Зазвичай Динамо довше готує атаки, а тут наче зумисно ні. Варіантів, що лежать на поверхні два:
- або дійсно перестрахувалися і намагалися уникати низьких втрат при розіграшах, тому біля воріт м’яч не перетримували з поправкою на гру ногами Бойка
- або ж кияни цілеспрямовано намагалися скористатися якостями Циганкова та Кабаєва (по різному)

Якісно не вийшло ні перше (24 низькі втрати в Динамо та 18 високих повернень м’яча в суперника), ні друге.

Разом з тим: у першій третині виконали лише 24% передач, що для гри під тиском для нас не характерно. Порівняємо з минулими матчами? 43% з Фенером, 42% та 40% з Бенфікою. Тож кейси все ж різні!

Інша штука, яка мене під час гри напружувала: різниця в обсягах «перетравлення» м’яча між Забарним та Сиротою. Ілля виконав 76 передач, а в Сашка на 24 (!) менше - 52!

А давайте порівняємо ще й отримані? Забарний отримав 55 передач, а Ілля в ДВА РАЗИ менше - 27! Зумисно переглядав чимало розіграшів і не побачив достатньої кількості спроб АЕКу орієнтувати пресинг так, щоб системно виключати більш сильного з м’ячем Сироту та направляти його Забарним!

Для контексту беремо дані з вакууму у сприятливих ігрових умовах (УПЛ 2021/2022): Сирота просуває м’яч на 6.43 метри на хвилину, а Забарний на 5.1 м/хв.

У підсумку:
⁃ Сирота, який зазвичай головний, виконує лише 7 передач з просуванням та 1 забіг
⁃ Забарний, який зазвичай опція номер два, виконує 14 пасів з просуванням та стає лідером команди з 7 забігами з просуванням

Якщо АЕК не форсував такий розмін функціями (для цього замало підтверджень), то це...запланована нами історія! То шо дяді журналісти, як там у вас: «немає ідей, нічого нового я не побачив»?!

Мотивація нам робити такий розмін? Мб, в Динамо порахували, що без основного ЛЦП Шапаренка та з Кабаєвим, який відверто не розуміє куди потрапив, лівий фланг безплідний в плані розіграшів на попередніх етапах. Тому схоже на ставку використовувати для цього праву половину поля, стягуючи натовп туди, щоб звільнити простір зліва. Подивіться на негол Буяльского: права половина поля перевантажена сімома гравцями ДК та сімома гравцями АЕКу, потім розворот наліво і пас на Дубінчака.

Раз така історія, то про перебирання на себе ролі Де Пени (плеймейкінг) Кабаєвим не може йти мова (тому й лише 15 передач отримав)! Говоримо про функції Вербича: Кабаєв мав шукати прийом десь на підступах штрафного та в периметрі в зонах завершення. А що ми бачили під час неголу Буяльского та ще декількох епізодів: зближався з тим, хто віддає.

Тож, якщо говорити про те, хто та чого кому нового не дає, то хіба про журналістів, які нічого своїм глядачам, слухачам та читачам нового не дають! Лише кліше 10-20 річної давнини. У цьому матчі чимало внутрішніх історій, які дійсно варті уваги та дослідження, бо різняться від «стандарту». Закиди про відсутність «ідей», то відверта туфта, якою журналісти звикли годувати споживача (ctrl+C ctrl+V).
Більше ж схоже на проблеми «реалізації ідеї». А це, погодьтеся, трохи різні речі.