Ігор ЙОВІЧЕВІЧ: "2 голи у 19 матчах - це мало для Мудрика"

– Зрозуміло, що після матчу з «Ромою», де ми виклалися на повну, де команда виглядала на свій максимум на цей момент – а з огляду на атмосферу, рівень гравців, які нам протистояли, ми гідно там виглядали, – ми продовжили давати навантаження гравцям і запланували, щоб більшість футболістів зіграли по 90 хвилин. Це важливо з огляду на те, що 13 днів залишається до початку чемпіонату. Тривалість матчів уже відчувалася, під кінець хлопці трохи просіли, але це прогнозовано. Насичений день, зіграли двома командами, адже для мене всі важливі, я хочу, щоб більшість із тих, хто тут знаходиться, могли зіграти по 90 хвилин. Вийшло непогано. Звісно, є багато сегментів, над якими слід працювати, але загалом ідея гри в першому матчі – у системі 4–4–2, яку ми застосували вперше, це моментами було непогано. Така різноманітність мені цікава, тому що в УПЛ не всі діють за однією схемою, десь футболістам теж потрібно «міняти чіп» і розуміти свою роль у схемах 4–4–2, 3–4–3, 5–2–3, як грали проти «Роми», чи зараз у 4–1–4–1. Футболісти мають бути адаптовані під кожен матч. Тож вдалий день. Сподобався і вечірній спаринг – за ідеєю, комбінаторикою, голами. Були моменти для того, щоби збільшити рахунок. Добре, що ніхто не травмувався, бо скажу іще раз: навантаження – пристойні, перший матч на 90 хвилин завжди дає втому. Тепер у гравців вихідний, а в п’ятницю почнемо готуватися до ще двох матчів, які відбудуться 15 серпня.

– Звісно, противник грає так, як ти йому дозволяєш, наскільки володієш ініціативою, вхопиш власну гру, ритм і темп. Видно, що ми на сьогодні краще, як команда якісніше, хоча вони вже грають свій чемпіонат, але рівень їх є очевидним. Це футбол, тут є свої категорії. Однак ти все одно маєш давати максимум, бо через такі матчі можеш моделювати свою гру, особливо в атаці, у перехідному моменті після втрати м’яча. На наші ворота провели пару контратак – це теж слід мати на увазі: коли падає темп, є втома чи розслабленість, то будь-яка команда може забити тобі гол. Це те, про що я говорив і перед матчем із «Ромою»: в одному матчі ти можеш обіграти будь-кого, в одному матчі все можливо. Тож слід вірити в процес і щоденну роботу й потроху додавати. Команда формується, мені подобається те, що я бачу. Так, попереду багато роботи, багато сегментів, але не так багато часу, щоб це реалізувати і показати на полі. УПЛ розпочинається 23 серпня, Ліга чемпіонів – 6 чи 7 вересня, і ми маємо стати командою, показати все, що можемо на цей момент.

– Вони щодня б’ються за своє місце в основі. Зранку я хотів побачити в ігровому режимі Кулакова й Сікана у ролі двох нападників. Вони обоє за своїми характеристиками агресивні, швидкі, досить рухливі й результативні. Не настільки габаритні, можливо, як Траоре, але можуть згодом, якщо буде зіграність, діяти у схемі 4–4–2. Із Тотовицьким уже хотіли грати хибну дев’ятку: він це ідеально вміє, розуміє гру, «падає» між лініями, що досить незручно для персональних захисників, або когось смикає, і тоді наш вінгер може вбігти за спину цього захисника. Андрій робить різницю, має достатньо таланту, інтелекту, і це один із варіантів гри – з хибною дев’яткою. Також чекаємо на повернення Траоре – це для нас дуже великий фактор у фазі атаки. Його якості й бажання, яке він зараз виявляє, підуть на користь.

– Знаєте, коли вінгер наприкінці сезону не має статистики – це поганий показник. Я з ним уже кілька разів розмовляв на цю тему: коли він за 19 матчів забиває 2 голи, то цього замало для ключового гравця нашої команди. Над цим ми працюємо і ментально, і на тренуваннях, щоб він свої моменти реалізовував, щоб краще займав позицію та міг виявити свою швидкість. Недостатньо бути просто швидким, якщо не маєш розуміння. Особисто для мене як тренера, коли футболіст має бажання працювати та інтелект – це виграшна комбінація. І сьогоднішній виступ – мала копія того, як це має виглядати в майбутньому.

– Відчуваю підтримку завжди, щодня – і у футболі, і в побуті, у розмовах із друзями з України. І ми підтримуємо, як можемо, дуже хочемо, щоб війна припинилася, щоби колишнє життя повернулося у вільну, незалежну Україну, щоб люди були щасливими. Над цим працюємо, і матчі допомагають. Ви бачили гру в Римі? Наскільки допомогли і фінансово, і іміджево. По-перше, ці матчі дивляться в Україні, а по-друге, можемо показати світові те, що відбувається в країні. Тому я лише підтримую ці матчі, які дають нам не лише спортивну користь, а й важливі для всієї України.