Даріо СРНА: "Частково відчуваю себе українцем, це теж моя війна"

«Нас вигнали з нашого міста, у нас більше немає стадіону, ми не можемо грати за наших уболівальників, але ми все ще живі. Ми хочемо демонструвати цей дух. Зараз мені втретє доводиться стикатися з війною.

Я народився югославом у Метковичах у 1982 році. У дитинстві пережив там війну і навчився розуміти, як багато для мене означає Хорватія. У травні 2014 року я жив у Донецьку і був змушений залишити все позаду, коли росіяни почали бомбити місто. А 24 лютого мій будинок у Києві вже не був у безпеці.

Як і тоді, я знову відчув, що на мене напав агресор. Єдине, чого ми хочемо - це безпечного життя в нашій власній країні.

Як гравець я був капітаном «Шахтаря». А капітаном ти залишаєшся на все життя. У мене було кілька можливостей працювати в іншому місці, але я вірний цьому клубу. Я відчуваю себе частково українцем. Це теж моя війна. Моя сім'я живе в Хорватії, але вони дуже добре розуміють, що я хочу продовжити свою роботу прямо зараз. Я належу до сім'ї «Шахтаря».

Кожна війна жахлива. Гинуть люди, в тому числі багато дітей. Це непоправно. Але час після війни в Хорватії був найкрасивішим у моєму житті. Люди поважали один одного набагато більше. Любили один одного всім серцем. Насолоджувався дрібницями в житті, випивали келих вина, їли шоколад. Я бачив, як війна може змінити ситуацію на краще. Хорватія фінішувала третьою на чемпіонаті світу 1998 року після перемоги над Нідерландами», - підсумував Срна.