Привид бродить Україною. Привид Плану Маршалла

Український економіст Павло Шеремета у своєму Facebook написав про перспективи відновлення України через війну з Росією.

Навіть найзатятіші ліберали часто ставлять знак рівності між Відбудовою і державним (!) Планом Маршалла. Навіть ліберальний журнал, інтерв'ює керівника МВФ від України, під заголовком "Коли нас засиплють грошима?".

Моя відповідь, якщо дозволите - ніхто нас ніколи не засипе грошима. Поки ми не зробимо це самі. (Вибачте, якщо я при цьому руйную чиїсь ілюзії.)

Протягом останніх кількох тижнів я швидко перечитав варте уваги не лише про первинний План Маршалла, а і про те, чому не спрацювали його "аналоги" у різних країнах світу (посилання на книги і статті у коментарях). Які основні висновки я роблю з прочитаного?

1) Варто знати, що первинний (і найбільш успішний) План Маршалла був украй важливим, але відносно невеликим - в середньому лише 2.6% від ВВП країн-бенефіціарів - див.фото. Зважаючи на прогнози, що ВВП України у цьому році буде приблизно 100 млрд дол, і на факт, що ми вже отримали лише бюджетну допомогу майже на 4 млрд дол. і лише у червні, це вже перевищує річний рівень первинного Плану Маршалла.

2) Є 2 країни, які отримали міжнародну допомогу суттєво більшу ніж оригінальний План Маршалла. Ні, це не Південна Корея (післявоєнна допомога їй була на рівні первинного Плану Маршалла). І не Польща. Ці дві країни - це Ірак і Афґаністан.

3) Якщо первинний План Маршалла був відносно невеликим, що насправді стало причиною успішного повоєнного відновлення і відбудови Західної Європи? Відповідь - захищені приватні (в першу чергу, внутрішні) інвестиції, розмір яких мав бути на порядок більший (щонайменше 25% від ВВП) ніж План Маршалла. Власне кажучи, суть антикомуністичного Плану Маршалла якраз і полягала у стимулюванні приватного підприємництва, інвестицій і вільної торгівлі між країнами-учасниками, включаючи США. Сам Джордж Маршалл, представляючи ідею Плану Європейської Відбудови у Гарвардському університеті 75 років тому, влітку 1947р. сказав: “Його метою має бути відродження працездатної економіки у світі, щоб дозволити появу політичних і соціальних умов, у яких можуть існувати ВІЛЬНІ інституції.”

4) Первинний План Маршалла супроводжувався твердими ґарантіями безпеки для країн-учасників. Суботній ракетний обстріл одеського порту є повчальним.

5) Валові Інвестиції в Україні (12% від ВВП у 2021) сильно відставали від світу (Чеська Республіка - 25%, Китай - 42% від ВВП) навіть до війни, швидше за все, відображаючи: а) відносну економічну несвободу в країні і складність ведення бізнесу, б) відносно невисокі валові заощадження (12% від ВВП в Україні, 29% - у Чеській Республіці і 44% - у Китаї)

6) Що потрібно, щоб підняти рівень заощаджень у країні? Відповім лише штрихами - макрофінансова стабільність (щоб заощадження не знецінювались), економічна свобода і легкість ведення бізнесу, пенсійна, освітня і медична реформи (люди у світі заощаджують на свій бізнес, свою пенсію, освіту - свою або дітей і на своє здоров’я). Тому на мій погляд, основою модернізації України будуть не мости з електростанціями, а післявоєнне рішення більшості українців нести особисту відповідальність за свій добробут, пенсію, освіту і здоров’я. Тоді швидко з’являться внутрішні кошти і на мости, і на електростанції і на багато чого іншого.

7) Завершуючи - я маю значно більше надій не на новий План Маршалла для України. Я маю значно більше надій на енергію та креативну ініціативу десятків тисяч таких українців, як наприклад, Сергій Притула з його закликом про краудфандинг на три Байрактари. Я маю значно більше надії на довіру українців по всьому світу один до одного і на їхні ЗАОЩАДЖЕННЯ, з яких вони швидко зібрали необхідні кошти. Так, я маю певну надію на іноземних друзів і партнерів, які де-факто подвоїли зібрані кошти. Але вони це зробили ПІСЛЯ приватної ініціативи Сергія, а не до неї. Словами легендарного професора Гарвардської бізнес школи Clayton Christensen залучення (pull in) ресурсів працює ЗНАЧНО краще ніж їх "заштовхування" (push in). Ті дві вищезгадані країни, в які "заштовхували" найбільше міжнародних ресурсів, це яскраво ілюструють.

8) Відтак, у мирний час я вірю значно більше у таку вільну інституцію як фондовий ринок (якого в Україні через вищезгадані причини практично не було навіть до війни), де заощадження одних українців фінансують ініціативу і інновації інших українців, ніж я вірю у те, що хтось ззовні нас “засипе грошима”.

Новий План Маршалла для України, без сумніву потрібен. Але first things first, як кажуть на Заході:

“Європейці мають «пристосуватися до певних основних змін… у своєму міжнародному становищі». Їм доведеться «уявити економічне майбутнє без будь-якої зовнішньої підтримки», у якому вони зобов’язані підтримувати себе лише «найнапруженішими індивідуальними та колективними зусиллями». Лише після цього вони матимуть право «визначати прогалини», які може заповнити американська допомога”. Заступник Маршалла у записці Маршаллу, 1947.

“Expect Nothing. Blame Nobody. Do Something.
Нічого не очікуй. Нікого не звинувачуй. Зроби щось.”