Олександр РОМАНЧУК: "У матчі з "Фенербахче" Циганков та Шапаренко не показали свій клас"

Колишній захисник Динамо та національної збірної України Олександр Романчук – оцінив перший матч другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів УЄФА, у якому Динамо та Фенербахче зіграли внічию у Лодзі.

– Для гравців Динамо це був перший офіційний поєдинок у 2022 році. Яким ти побачив команду після такої тривалої паузи?

– Справді, понад 7 місяців наші футболісти не проводили офіційних матчів. Вважаю, що загалом наші хлопці виглядали гідно. Зрозуміло, що у голові кожного з футболістів сидить думка про війну, яку розв’язала росія у нашій країні. І навіть попри це динамівці провели гарний поєдинок.

– Подивившись на стартовий склад, усі здивувалися появі на лівому фланзі в обороні Владислава Дубіначака. Що ти скажеш про гру цього молодого футболіста? Тим більше, що ця позиція на футбольному полі тобі добре знайома.

– Знаю, що це була перша гра для нього у футболці київського Динамо в основному складі. Хоча йому вже 24 роки. За першим таймом він був одним із найактивніших у складі нашої команди. Можливо, у другому таймі він трохи втомився і не так активно йшов уперед. Тепер йому треба багато та старанно працювати.

– Чи виросте він у другого Миколенка?

– Так часто кажуть, що він може бути схожим на когось із зіркових гравців. Чи став хтось другим Шевченком, Заваровим, Ребровим? Ні. Часи змінюються, футбол еволюціонує. Так і з Дубінчаком.

– Як оціниш підсумкові 0:0 у Лодзі?

– Вважаю, що нічия у першій грі – зовсім непоганий результат. Ми багато чого не знали про нинішнє Динамо (контрольні поєдинки не беру до уваги). Була цікава гра із Фенербахче, шукали шанс в атаці. Вдома турки понесуться вперед. На їхній домашній арені Шюкрю Сараджоглу по-іншому грати не можна. У нас, навпаки, з’являться шанси у контргрі. Домашній стадіон Фенербахче вважається одним із найгучніших у Європі. Тиск на наших хлопців буде відчутним. Думаю, що Мірча Луческу щось змінить у тактиці на поєдинок у відповідь.

– І все ж, якщо дивитися на статистику гри в Лодзі, ми бачимо, що динамівці жодного разу не пробили у ворота гостей, тоді як турецькі футболісти шість разів потурбували Бущана…

– Статистика не завжди йде у плюс тій чи іншій команді. Та й матч на матч не доводиться. В атаці всі надії на Бесєдіна. Зрозуміло, що він дає обсяг, бореться із суперниками. Але нападник має забивати голи. Хоча ми згадаємо, що Артем зазнав серйозної травми. Нехай не він заб’є у Стамбулі, а його партнери заб’ють. Ніхто не буде проти.

– Чому до 72-ї хвилини, коли тренер гостей Жезуш провів усі п’ять замін, Луческу – жодної?

– Так, таке рідко побачиш. Це треба спитати у Жезуша. З одного боку, португальський фахівець сильно ризикував, так різко змінюючи склад. Мені здається, що він хотів додати швидкості своїм гравцям. Адже відомо, що після 70-ї хвилини забивається левова частка м’ячів. А чому Луческу не робив довго заміни? Він бачив статки своїх гравців. На мою думку, особливо ніхто не випадав із командної гри. Для мене дивовижним був факт заміни центрального захисника Попова на 83-й хвилині матчу. Це рідкість, коли гравця змінюють на цій позиції. Але й тут обійшлося.

– На твій погляд, хто був найкращим гравців Динамо у минулому поєдинку?

– Мені подобається впевненість Бущана. Цей спокій передається і його партнерам. Окрім Кенджери, всі гравці лінії захисту у Динамо дуже молоді. Але Забарний, Попов та Дубінчак діяли холоднокровно.

– А хто випав із гри?

– Може, й не випали, але не показали весь свій клас. Мова про Циганкова та Шапаренка. Усі вболівальники від них чекають на більше. Були різні ситуації на футбольному полі, але вони мають вести за собою партнерів. Циганков у Лізі чемпіонів мало що виходить. Віктор та Микола грали у червні за національну збірну. Деяку ігрову практику вони отримали. З них і попит інший. Потрібно грати активніше, бо до найсильніших і вимоги інші.

– У своїй кар’єрі ти кілька разів протистояв турецьким клубам та збірним. Що тобі запам’яталося про атмосферу у Туреччині?

– Так, пам’ятаю у вересні 2008 року київське Динамо зіграло 0:0 у Стамбулі проти Фенербахче. Це був матч групового турніру Ліги чемпіонів. Ми приїхали на стадіон за дві години до початку гри та трибуни стадіону були переповнені. Як фанати підтримують своїх кумирів. Після закінчення гри, незадоволені підсумковим результатом, вони закидали наш автобус камінням.

Був я з молодіжною збірною України на трибунах стадіону в Стамбулі, коли наша національна збірна обіграла збірну Туреччини 3:0 у відборі на чемпіонат світу 2006 року. Пам’ятайте, чудо пас Рикуна та гол Шевченка. Думаю, що всім нашим гравцям напередодні матчу-відповіді в Стамбулі потрібно бути психологічно готовим до цього найважливішого поєдинку.

– Хто фаворит протистояння Динамо та Фенербахче?

– Якщо перед першим матчем я б сказав, що турки мають невелику перевагу – 55% на 45%, то зараз шанси рівні. Навіть у такій складній ситуації Мірча Луческу знає, як підготувати своїх підопічних. Адже ніхто не оцінить психологічний стан у гравців Динамо через війну. Де їхні родичі та друзі зараз.

У матчі-відповіді ніхто не гратиме на нічию. Усім треба перемагати. Дуже важливо динамівцям витримати перші 15 хвилин гри. Навал, з боку господарів, буде божевільним. Потрібно заспокоїти супротивника і не вихлюпнути всі свої емоції. Багато хто раніше називав Фенербахче фаворитом пари. Вони й посилились улітку, і головного тренера запросили нового. Заради справедливості, Жезуш класний фахівець. Але ми бачимо, що не такий страшний чорт, як його малюють.