Починаючи з 1927: і було так, і буде так - "Динамо" краще за "Спартак"!

У радянському футболі протистояння «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Москва) віддавна вважалося класикою. Власне, на двох ці клуби здобули левову частку розіграних титулів і трофеїв, і більшість рекордів переписав на себе саме український гранд. Виграв він і «матч століття» — легендарні 3:2 в Лізі чемпіонів 1994/95, хай матч другого кола групового турніру та вище місце в квартеті були в підсумку за масквічамі.

Чергова серія динамо-спартаківського серіалу була призначена на сам початок євро-сезону 2008/2009, адже волею жеребу саме віце-чемпіони України 2007/2008 та Росії 2007 року розігрували між собою путівку в груповий етап Ліги чемпіонів у третьому кваліфікаційному раунді.

Напередодні третього етапу кваліфікації «Спартак» був у поганому настрої — не втримав перевагу над аутсайдером «Хімками» (домашні 1:1), залишився четвертим за підсумками 17-го туру, хоча була можливість піднятися на третє місце. Динамівці в чемпіонаті України йшли третіми — хоча напередодні потрапили в неприємну серію з трьох матчів без перемог (нічиї з «Ворсклою» та «Дрогедою» - по 2:2, домашня поразка від «Металіста» - 1:2). Загалом, сумніви щодо якості гри команди залишалися, тому що в двох матчах попереднього кваліфікаційного раунду із заштатною ірландською «Дрогедою Юнайтед» кияни зуміли пропустити аж три м’ячі (вдома 2:2, на виїзді 2:1).

Від 1936 року до того дня динамівці Києва та спартаківці Москви зіграли між собою 127 матчів: +43=32-52; 162:182.

Щоправда, ця різниця в балансі історичних зустрічей з 1991 року почала танути на очах — після здобуття Незалежності України київське «Динамо» було значно переконливішим як у єврокубках, так і в численних псевдо-ностальгійних турнірах, яких російські організатори заснували відразу кілька (Кубок співдружності, Кубок Першого каналу, Об’єднаний кубок і так далі). Станом на сьогодні, наприклад, баланс такий: 131: +47=32-52; 173:185.

Свій 250-й матч у єврокубках проводило київське «Динамо». Починаючи від 6:1 над «Колрейном», коли наш клуб першим із СРСР взяв на себе відповідальність стартувати в європейських клубних турнірах, «Динамо» з України лишалося першопрохідцем і рекордсменом за більшістю показниками як в СРСР, так і після здобуття Незалежності.

Втім, починався ювілей вкрай невдало. Коли Шовковський зіграв на виході після подачі з лівого флангу, з центру поля помчав на підбирання Їранек. Він відпасував на Баженова, який обійшов Несмачного і метрів десяти ударом на виконання запустив точно в ціль — 1:0. Цей обвідний удар СаШо вже був не під силу. Важко сказати, як би було з ударом Бистрова — та тут уже Вукоєвич встиг з блокуванням буквально через три хвилини після першого голу матчу.

Проте команду визначає не те, як вона діє, коли йде гра, а як вона поводиться, коли треба відходити від першопочаткового плану. Динамівці вирівнялися, перевели основні дії до воріт суперника й відігралися ще до завершення першої третини матчу. Першим загострив Мілевський: приймаючи подачу Бетао, він підробив м’яч на груди й пробив з розвороту — йшло в ціль, і лише рикошет від Їранека виручив господарів. А через кілька хвилин стався курйоз, який перевернув хід подій. Бразильський півзахисник Моцарт віддав незручну передачу на Плетикосу, хорватський воротар панічно кинувся назустріч Бангура, махнув повз м’яча, Ісмеаль же зрикошетив у сітку — 1:1.

Перед самою перервою Бангура з передачі Нінковича пробивав з розвороту, екс-голкіпер «Шахтаря» парирував у сторону, проте саме там знаходився Мілевський. Ударом із гострого кута він проштовхнув м’яча в дальню «шістку» - 1:2. Одним з небагатьох, хто намагався відігратися в цій ситуації, був Павлюченко — проте його ударам з різних позицій не вистачало точності. Партнери підтримувати його не поспішали — до кінця матчу хіба що Бистров небезпечно пробивав метрів із 15-ти, проте м’яч і тут шугнув повз рамку воріт.

А от «Динамо» забило відразу після перерви. Алієв зіграв на перехопленні, а Каддурі тут же тонким за виконанням та задумом пасом вивів на Плетикосу все того ж Бангура. Ісмаель дав поміж ніг голкіперу — 1:3. Сам Бангура взяв участь і в четвертій результативній комбінації — обібравши Їранека, він вистелив м’яч точно під удар Мілевському — 1:4. І тут треба додати, що будь сам Бангура влучнішим, більше пощасти Кравцеві, який поцілив у стійку, і рахунок був би ще більш принизливим. Хоча куди ж уже більше...

Це була 31-ша розгромна перемога «Динамо» в єврокубках. «Спартак» вперше з 1950-го зазнав від киян домашньої поразки 1:4. Вп’яте динамівці Києва розгромили цього суперника. Сам «Спартак» до цього ніколи не програвав з розгромним рахунком вдома з більш як трьома пропущеними (четвертий єврокубковий погром у Москві для нього).

"Спартак" (Москва) – "Динамо" (Київ) – 1:4 (1:2)

Голи: 1:0 Баженов (4), 1:1 Бангура (28), 1:2 Мілевський (45) , 1:3 Бангура (47), 1:4 Мілевський (85).

"Спартак": Плетікоса, Шишкін, Штранцль (Філіпенко, 48), Паршивлюк (Майдана, 60), Фаті, Їранек, Бистров, Моцарт, Ковач, Баженов, Павлюченко (Дзюба, 74). Головний тренер: Станіслав Черчесов.

"Динамо": Шовковський, Бетао, Михалик, Діакате, Несмачний, Вукоєвич, Нінкович, Алієв (Гіоане, 76), Каддурі, Мілевський (Морозюк, 90), Бангура (Кравець, 88). Головний тренер: Юрій Сьомін.

Попередження: Несмачний (22), Нінкович (30), Бангура (71) — Ковач (68)

13 серпня 2008 року. 20:00. Москва. Центральний стадіон "Лужники". 55 000 глядачів. +26С. Сонячно

Суддя: Мартін Ханссон (Швеція).

Третій кваліфікаційний раунд став судним днем для «Спартака». На матч-відповідь у Київ суперник прибув уже під орудою нового головного тренера. Тренер новий — проблеми все ті ж. Після трьох поспіль нічиїх 1:1 із командами різного рівня «Спартак» все далі за очками відставав від трійки лідерів. Кияни ж підтвердили хорошу форму перемогами в УПЛ над запорізьким «Металургом» і сусідом-«Арсеналом» із однаковим рахунком 2:0.

Не було сумнівів, що за всі невдачі останнього часу «Спартак» захоче помститися в Києві. Хоч і не пройти за підсумком протистояння далі (ні, синку, це фантастика!), так хоча б грюкнути дверима так, щоб на стадіоні Лобановського штукатурка пообсипалася. Задумка така була, так. Але якщо в московському матчі «Динамо» видало бокс «мухачів» (16:10, із них в площину воріт 12:4), то цього разу вийшов бій «суперважковаговиків» (11:5, 4:4). Другу поспіль розгромну перемогу з тим же підсумком динамівці Києва здобули, забивши чотири рази з чотирьох (!) ударів у площину воріт.

Уже в дебюті колишній спартаківець Алієв другим ударом у бік воріт відкрив рахунок. Підхопивши м’яча аж у центрі поля, Саша прискорився, дійшов до карного майданчика й потужно пробив у «шістку» воріт, куди Плетикоса чомусь метнувся з видимим запізненням — 1:0.

Другий гол назрівав і міг відбутися ще раніше: наприклад, коли Плетикоса помилився на виході чи здалеку пробивав Нінкович. Натомість гості «наварили» собі самі: коли Їранек послизнувся, передача Мілевського на Бангура пройшла, Ісма спокійно підлаштувався під ударну ногу й обвідним ударом упакував м;яч у сітку — 2:0.

Ще до перерви Бангура (цілковито справедливо) претендував на пенальті, який майбутній глава Департаменту суддівства та інспектування РФС проігнорував. Натомість, спершу Шишкін зі штрафного ледве не закрутив у дев’ятку, а відразу після перерви Саєнко прокинув Діакате, а його простріл замкнув потомок міліціонера з Полтавщини Дзюба — 2:1.

Оживлення мерця вистачило на дві хвилини. Мілевський елегантно відгукнувся на штрафний Алієва та акуратно підправив м’яча в ворота — 3:1. Павленко, Саєнко, Моцарт запустили обстріл воріт Богуша, і все марно. Натомість Каддурі віддав пас на Мілевського, а Артем видав майстер-клас, «не помітивши» кількох суперників у карному майданчику й по дузі запустивши м’яча в ворота — 4:1. Свинина готова, діставайте червоне винце та кетчуп!

"Динамо" (Київ) – "Спартак" (Москва) – 4:1 (2:0)

Голи: 1:0 Алієв (5), 2:0 Бангура (24), 2:1 Дзюба (47), 3:1 Мілевський (49), 3:1 Мілевський (78).

"Динамо": Богуш, Бетао, Діакате, Михалик, Каддурі, Юссуф, Вукоєвич, Алієв (Морозюк, 81), Нінкович (Гіоане, 72), Мілевський, Бангура (Кравець, 77). Головний тренер: Юрій Сьомін.

"Спартак": Плетікоса, Шишкін, Філіпенко, Ковач, Майдана (Саєнко, 46), Їранек (Дедура, 61),, Бистров, Моцарт, Іванов Баженов (Павленко, 37), Дзюба. Головний тренер: Ігор Ледяхов.

Попередження: Каддурі (7), Юссуф (37) — Павленко (45).

27 серпня 2008 року. 20:45. Київ, стадіон "Динамо" ім. Валерія Лобановського. 16 000 глядачів. +25С. Сонячно

Суддя: Роберто Розетті (Італія).

Ліга чемпіонів УЄФА 2008/09 запропонувала динамівцям Групу «G» з «Арсеналом», «Фенербахче» та «Порту». В напруженій боротьбі, випередивши турків, але відставши на три очка від англійців, київське «Динамо» посіло третє місце й попрошкувало в Кубок УЄФА. В останній розіграш цього турніру, де киянам судилося дійти до півфіналу й пережити два українських єврокубкових дербі — перших в історії.

«Динамо» та «Спартак» більше не зустрічалися в офіційних матчах, лише кілька разів перетнувшись в різних міжсезонних виставкових турнірах.

Сезон, який починався так яскраво, закінчився для динамівців Києва чемпіонством, завчасним програшем кубка та зупинкою за крок до фіналу Кубка УЄФА. Втім, хайлайтів 2008/2009 так багато, незабутніх моментів настільки щедро насипала нам доля, що навіть невдалий досвід пригадується через роки з теплою, світлою ностальгією.