1 квітня 2007 14:15

"Волынь" - "Динамо-2". Отчет о матче


Матч видався напрочуд цікавим. Обидві команди зробили ставку на молодих футболістів. Стартовий склад “Динамо-2”, яке у попередні роки усі звикли бачити наповненим футболістами, котрі з певних причин “не дотягують” до основи, цього разу був не таким грізним. Опинився тут лише росіянин Єщенко, який ще торік приїздив до Луцька з головною командою.

“Волинь” почала без розвідки і одразу перейшла до атакуючих дій, тому з перших хвилин гра переважно точилася поблизу динамівських воріт. Вже на 4-й хвилині прицільного удару по воротах Мурзіна завдав Третяк. Це міг би бути гол, але захисник “Динамо-2” в останню мить перевів м’яч на кутовий. Збентежені таким початком, гості на кілька хвилин відсунули гру подалі від своїх воріт. Але довго втримати ініціативу не зуміли. В середині тайму “Волинь” збільшила швидкості. До цього явно не були готові захисники киян, які все частіше почали помилятися. На 20-й хвилині Хачериді пасом вивів на побачення з Мурзіним одразу двох нападаючих “Волині” – Каракевича і Алозі. Футболісти ніяк не могли визначитися, хто ж має нанести завершальний удар. Роман і Майкл навіть встигли перекинутися кількома фразами. Нігерієць, щось намагався пояснити українцю. Проте, Каракевич, не будучи великим фахівцем в африканських говірках, сам відправив м’яча у сітку. Боковий суддя Володимир Покора (син колишнього президента ФК “Волинь” Романа Покори) взяття воріт відмінив. Виявляється, Каракевич знаходився у офсайді, а якби завершував атаку Алозі, гол би був чистим.

Після цього динамівці знову спробували перевести гру на половину поля лучан. Але командної гри у гостей не простежувалося. По-справжньому бився лише один Олійник. Молодий динамівський форвард спочатку перевірив Неділька дальнім ударом, а потім спробував сам прорватися до воріт “Волині” по правому флангу за рахунок дріблінгу. Олійнику вдалося обіграти чотирьох суперників, але потім нападаючий втратив м’яч. Це, практично і все, на що спромоглися гості в атаці у першому таймі.

Весь час, що залишився до кінця першого тайму, пройшов за повного домінування “Волині”. На 25-й хвилині на побачення з голкіпером гостей вийшов Рибковський. Павло пробивав на точність у дальній кут, але Мурзін таки зумів дотягнутися до м’яча. Далі кілька моментів для “Волині” створив захист киян. Поблизу власного штрафного майданчика “п’ятірка” киян Довгий загрався з м’ячем, і його майстерно обіграв №5 лучан Рибковський. Павло стрімко увірвався у штрафний майданчик і потужно пробив з гострого кута. М’яч влучив у поперечину. Згодом динамівець Зозуля своєю передачею “кинув у прорив” до власних воріт лучанина Третяка. Сергій вирішив поділитися цим подарунком з Каракевичем, зробивши вивірену передачу на Романа. Однак, на відміну від ситуації на початку гри, Каракевич чомусь з ударом не поспішав, і м’яч спокійно викотився за лінією воріт поруч із дальньою штангою. Цей епізод вивів з себе Віталія Кварцяного. Головний наставник лучан одразу замінив Каракевича. Підняти настрій на тренерській лаві за хвилину до завершення першого тайму міг Павло Рибковський, який наважився на удар практично від кутового прапорця. Але м’яч, відправлений по якійсь неймовірній траекторії, перелетів голкіпера і... вдарився у поперечину.

По перерві Рибковський продовжив тероризувати захист киян. Розігравши непогану комбінацію з Русланом Майданом, Павло віддав чудовий пас на Алозі. Майкл вийшов сам на сам із Мусіним, але переграти голкіпера не зміг. Буквально через хвилину Рибковський, здійснивши слаломний прохід правим флангом, знов виклав м’яч під удар нігерійцю. Цього разу Алозі, перебуваючи в районі 11-метрової позначки без опіки, просто не влучив по шкіряній кулі.

На 68-й хвилині вперше по-справжньому нагадали про себе гості. Як і у першому таймі прагнув відзначитись Олійник. Динамівець, дриблінгуючи у штрафному майданчику “Волині”, зумів звільнитися від опіки і завдати удару. М’яч пройшов поруч зі стійкою. Потім гості знову кудись зникли, а “Волинь” продовжувала атакувати. Коли спливали останні хвилини гри, і навіть нічийний результат для лучан здавався не зовсім логічним, відбулася драматична розв’язка. Динамівець Ярмоленко, який з’явився на полі лише в середині другого тайму, дальнім ударом поцілив у “дев’ятку” воріт “Волині”. Цей гол і визначив долю поєдинку. Нічого не поробиш, футбол – як і будь-яка гра, непередбачуваний.

Хоча “Волинь” і програла, але вкотре показала непоганий футбол. Отож, волинська молодь підростає, і вже зараз відчувається, що у новоствореного колективу є непогані перспективи. Це обнадіює і дає сподівання на майбутні перемоги.