Сергій СИДОРЧУК: "Коли грали з "Боруссією" Дортмунд, трибуни весь матч скандували ім'я нашого клубу"

- Здивувало дуже багато. Ми зараз сидимо із хлопцями та спілкуємося на ці теми. Я говорю, що тільки зараз починаємо жити й буде що розповісти своїм дітям. Раніше, коли сідав дідусь, розповідав про якісь історії, а ти жив і думав, що не буде, що розповісти. А зараз такий колорит історій зібрався за ці місяці, що це дуже важко, і ти думаєш, краще б їх не було.

Перше, що запам'яталося – це матч Динамо у Варшаві. Ми поїхали за день до матчу до табору біженців. Це у минулому завод із цехами. Три-чотири цехи та просто ліжка-розкладачки стоять поруч один з одним. Там десь чотири-п'ять тисяч людей живе. З них понад п'ятдесят відсотків – діти. Специфічний запах. І ми зайшли, купили для дітей іграшки, якісь цукерки. Коли приходиш, бачиш, що ти здорова людина, і на тебе дивляться діти. Нас було семеро футболістів, і наші зірки української естради. Діти підходять, обіймають тебе. Ти розумієш, що вони сумують за своїми батьками, за своїм татом, братом, чоловіками. Це було дуже тяжко.

Що стосується перформансів, то збірну і клуб, де б ми не грали, приймали дуже добре. Мені чомусь запам'ятався матч у Дортмунді. Вони постійно підтримували «Динамо». Їхня трибуна, яка знаходиться за воротами, весь матч кричала: «Динамо Київ», — сказав Сидорчук.