"З часів Коноплянки у збірній не було такого сильного лівого вінгера". Коментатор висловився про гру Мудрика

- Сам матч був дуже нетиповим, хоча б тому, що зустрічалися збірна та клуб. По суті, це була гра десь навіть виставкова. Хоча не хочеться футбольний поєдинок української збірної в такий непростий час називати саме виставковим. На трибунах переважну більшість становили наші вболівальники й це був радше матч підтримки. Підтримки нашої футбольної збірної, підтримки нашого незламного народу, підтримки боротьби всього цивілізованого світу проти варварів зі сходу і півночі, підтримки, зрештою, Збройних сил України.

Але також не забуваємо, що наша команда готується до стикових, сподіваюся, поєдинків і зізнаюся чесно, на матч із Боруссією я чекав з нетерпінням, але водночас не сподівався побачити щось надзвичайне. Наші легіонери ще залучені у своїх клубах і Петраков міг сподіватися лише на футболістів, що виступають в українських командах. Водночас всі ми сподівалися, що всі нинішні збірники перебувають на приблизно одному досить високому рівні із точки зору фізичної підготовки. Зрештою ці сподівання частково виправдалися. Хоча слід відзначити, що Боруссія із Менхенгладбаха, як і наша команда, під час зустрічі експериментувала і перевіряла найближчий резерв.

Причому у нас було багато експериментів як з кадрами, так і з тактичними схемами. Починали у 2 центральних захисники, а в другому таймі перейшли вже на тріо центрбеків. Що сподобалося, що і в тій, і в іншій моделі наша команда почувалася досить комфортно. Не забуваємо, що Попов, Бондар, Булеца, Конопля та інші добре знають методи роботи Петракова, тому наш «найближчий резерв» теж не «випадав». Щодо помилки Юхима Коноплі - то це була помилка суто технічна. Суперник просто «прочитав» цей пас і використав це по максимуму. А загалом дуже пристойне враження склала збірна України як для першого матчу після величезної павзи і як для поєдинку, де у нас не було головних наших зірок.

Хоча в цей вечір засяяла нова «зірочка» в українській команді.

Звісно, не можна обійти увагою гру Михайла Мудрика, якого Олександр Петраков свого часу не взяв на переможний для нас чемпіонат світу. Протягом всього свого перебування на полі вінгер Шахтаря завдяки своїй техніці та легкості роботи з м'ячем тероризував опонентів не лише на своєму фланзі, а й в центрі поля і навіть на місці центрфорварда. Обсяг атакувальної роботи було виконано колосальний. Так, що цей гол на 9 хвилині став винагородою для молодого дебютанта за старання і правильну мотивацію на гру. В збірній із часів Коноплянки у нас не було такого яскравого, індивідуально сильного саме правоногого футболіста, який би так якісно закривав лівий фланг атаки. Дуже хочеться, щоб вже в офіційних матчах Михайло демонстрував такий самий рівень гри. А в цілому дуже хочеться, щоб наші хлопці із кожним спарингом все більше додавали. Хоча, повторюся, як для початку - то все дуже і дуже оптимістично, — сказав Михайлюк.