Артем ДОВБИК: "Від того, що сталося в Бучі, у мене навертаються сльози на очі"

– Не знаю, якось розривається все всередині. Дивишся на цю ситуацію, що була у Бучі, сльози ллються просто так.

Насамперед через те, що ти не можеш нічого вдіяти. Від тебе нічого не залежить. Коли почалася війна, я сказав дружині, щоб вона виїхала з Дніпра до Черкас. На той момент мені здавалося, що там буде спокійніше, так воно й виявилося. Деякий час вона була там, а потім, коли ситуація стала нестабільною, прийняли рішення, що потрібно виїхати їм за кордон. То справді був нелегкий період. Вони їхали 350 кілометрів 2 дні, а коли під'їжджали до Вінниці, почалося бомбардування аеропорту, — сказав Довбик.