"Один хворий дебіл поставив на коліна стільки людей": Максимов готовий зі зброєю в руках захищати Україну

Наставник полтавської команди у розмові з редактором Fanday.net відверто зізнався, що його думки зараз зайняті далеко не футболом.

— Я їхатиму до Києва на дачу, де й був увесь цей час. Дружина із сім'єю з 24 лютого, коли почалися обстріли, поїхала під Ужгород. Я спершу сидів під Полтавою, а потім поїхав на дачу. Сім'ю навіть не бачив. Потім уже приїхав до них, разом із сином пройшли медогляд та стали на облік у тероборону Малого Березного Закарпатської області. Зараз уже сім'ю побачив і їхатиму знову до Києва.

У Малому Березному я перебуваю сім днів. Обстановка тут нормальна, але я вже не можу. Зараз, як тільки отримаю дозвіл, залишаю сім'ю та повертаюся із сином на дачу за 20 кілометрів від Києва. Наскільки я знаю, там зараз спокійно, тільки стоять блокпости. Загалом своє кіно.

Про війну я дізнався у Полтаві. Біля нас знаходиться військова частина, ми бачили, як тренуються наші солдати. 24 лютого ми знаходилися на базі та готувалися до матчу з Вересом. О 4-й годині ранку я почув, як почали гудіти літаки. Я все зрозумів. О 09:00 ми з командою та керівництвом зібралися на стадіоні та вирішили роз'їхатися.

Я одразу поїхав за місто, а дружина з дітьми поїхала на Закарпаття. Залишатися було не можна. Наш будинок знаходиться між військовою частиною та школою поліції.

— З інфраструктурою Ворскли, дякувати Богу, все гаразд. З бази, про всяк випадок, усі речі повиносили. Все може бути…

Деякі місцеві хлопці Ворскли тренуються самостійно, багато іноземців вже покинули команду. Наскільки я знаю, Лукас Ранжел на три місяці пішов у Сабах. Про футбол треба забути, зараз стоїть завдання, щоб не розірвали нашу країну. З керівництвом спілкуємось, але про футбол ніхто думає. Зараз головне — мир на нашій землі, і щоб війна швидше закінчилася.

Прикро, що зброю нам ніхто не дає. Дали б зброю, а країну маємо кому захищати. На п'ять осіб один автомат. Я готовий взяти зброю в руки, мені втрачати нічого, ми ж не нападаємо, а захищаємось.

Я не очікував, що таке може статися. Коли люди втратили свої будинки та перебувають у депресії, не до футболу. Один хворий дебіл (Путін, - прим.) поставив на коліна стільки людей.