"За юними динамівцями посилали автобус до самого кордону". Польський клуб "Гурнік" гостинно прийняв юних футболістів

Прес-аташе клубу з Забже Конрад Колаковскі розповів про перебування українських талантів у гостинному розташуванні Гурніка.

Війна — це злочин проти людства, який бʾє по нашому майбутньому. Саме тому важливо зберегти його для нових поколінь — і в футболі також.

На щастя, в України є справжні друзі, зокрема — сусідня Польща. Як стало відомо Sport Arena, футбольний клуб Гурнік (Забже) надав притулок юнацькій команді Динамо, і юні кияни мають можливість навчатися та тренуватися, а також жити без страшної загрози обстрілів і авіаударів.

«Тренери Гурніка, побачивши динамівців у справі, сказали «вау»!

– Пане Конраде, як сталося, що ваш клуб вирішив протягнути руку допомоги Динамо та Україні?

– У лютому місяці юні динамівці 2007-2008 р.н. прибули на турнір до нас, де були ще польські та румунські команди. Тож ми були добре знайомі, Гурнік грав товариські матчі з багатьма віковими категоріями киян.

Коли розпочалася війна, відбувся віроломний напад Росії на Україну, ми взяли автобус і поїхали до кордону забирати юних динамівців.

У цій ситуації футбольний клуб Гурнік не міг залишитися осторонь. Ми вирішили, звичайно, підтримати юних футболістів. Вони зовсім юні — по 14 років. Дуже переживали за батьківщину. Так що місто Забже та клуб Гурнік долучилися до допомоги динамівцям. Деяких взяли до себе місцеві родини, а в футбольному клубі Гурнік наразі проживає 10 гравців Динамо та мама одного з них.

– Де проживають українські футболісти?

– Ми розмістили їх на теренах Академії ФК Гурнік. Ясна річ, хлопці та мама одного з них не повинні платити за прийом, проживання, харчування. Найголовніше для них, як для перспективних і обдарованих гравців, що вони мають змогу грати й тренуватися. Ми залучили хлопців до навчально-тренувального процесу ФК Гурнік, хлопці займатимуться з ровесниками й матимуть змогу зустрітися з лідерами нашої першої клубної команди.

– А як наші підлітки проводять позафутбольний час?

– Ми постаралися так організувати їхній графік, щоб українці не відчували втрат від положення військового часу. Вони ходять у школу, мають змогу проходити безкоштовні курси польської мови, що допоможе їм у побуті та стане в нагоді в майбутньому.

Гурнік хоче, щоб хлопці побачили наше місто, зокрема, на недавній матч проти Нєчєци всі вони були запрошені на клубний стадіон.

– І, безперечно, підтримували Гурнік! А яке ваше враження від фахового рівня динамівських вихованців?

– Я не є фахівцем у тренерській справі, але, спілкуючись із наставниками наших клубних вікових команд, почув багато хорошого стосовно рівня майстерності юних динамівців. Перше, що вони сказали: “Вау!”.

Юні динамівські футболісти добре навчені тактично, мають хорошу технічну підготовку, володіють ігровою індивідуальністю та почерком. Власне, що й очікувалося від вихованців такої уславленої академії, як Динамо (Київ).

«Український легіонер Гурніка волонтерить»

– Одним із найбільш уславлених гравців Гурніка та Екстракляси в цілому є легендарний німецький форвард польського походження Лукаш Полольскі. Напевно, саме до нього юні динамівці найбільше звертатимуться за автографами?

– Безперечно. Лукаш наразі — як одна з візитівок Гурніка. Він однозначно дасть майстер-клас для українських гостей нашого клубу, ми плануємо організовувати для них на тренуваннях зустрічі з нашими провідними гравцями.

– Перечитав історію Гурніка й залишився враженим — від Любаньського, Шармаха та Горгоня до Вандзіка, Паздана та Міліка ви дали польському футболу вражаючу плеяду зірок. А за що зараз бореться клуб із Забже?

– Екстракляса — конкурентне змагання, яке кожен сезон зберігає інтригу для вболівальників. Ясна річ, наш клуб має свої амбіції та прагне після трьох сезонів перерви повернутися до єврокубків. Наразі розділяємо 6-7 місця з Пястом.

– У складі Гурніка є перспективний український півзахисник Арсен Гросу. Що скажете стосовно його прогресу?

– Арсен — напрочуд талановитий гравець. Тренерський штаб і клуб вбачають у ньому майбутнє Гурніка. Наразі він уже кілька разів потрапляв у заявку першої клубної команди, не за горами дебют. До того ж, Гросу — не лише хороший футболіст, а й людина. Він вчить мене українській мові. А сам тим часом стає все кращим у футбольному плані.

– Як він переживає ці тяжкі для батьківщини дні?

– Клуб надав йому паузу в тренуваннях, адже Арсен рвався на батьківщину, до своїх рідних. Це буде його рішення — ми підтримаємо Гросу в будь-якому випадку. Зараз він вирушив ближче до кордону та займається волонтерством, допомагаючи численним землякам-українцям, яких війна вигнала зі власних домівок.

– Важко висловити словами вдячність українського народу братній Польщі, яка прихистила сотні тисяч, а, може, вже й мільйони наших земляків, підставила плече нашій державі та підтримала в час нашого вирішального випробування.

– Повірте, всі наші думки та найкращі побажання з вами — Польща тотально підтримує Україну, співчуває в вашому горі та старається зробити все, щоб український народ здобув омріяну Незалежність і мир у цій безчесній війні супроти підступного агресора.

Багато поляків зберігають родинні та дружні стосунки з українцями, в мене також є багато друзів у Києві, Одесі, Харкові. Один із них загинув від підступного ракетного обстрілу. Вірю, що ваша країна вистоїть і встановить мир у Європі. За таких обставин підтримати діток Динамо — це єдиноправильне рішення ФК Гурнік.

Фото - сторінка ФК "Гурнік" у Facebook