Олександр ГОЛОВКО: "Після повернення з Загреба Лобановський влаштував прочухана"
24 березня в Глазго на Хемпден Парк збірної України належить провести півфінал плей-офф кваліфікації ЧС-2022 проти Шотландії, пише zbirna.com. Яким бачиться одне з найважливіших протистоянь року екс-гравцям національної команди, які свого часу брали участь у стикових матчах відбору чемпіонатів світу та Європи?
Сьогодні свій досвід подібних поєдинків в 1997 році в протистоянні з Хорватією (0:2, 1:1) згадав екс-захисник головної команди країни Олександр ГОЛОВКО.
- Олександре Борисовичу, після останнього матчу відбору на ЧС-1998 з Вірменією, які думки Вас відвідали, адже ця перемога (2:0) вивела синьо-жовтих у стикові матчі?
- Мені важко згадати емоції 25-річної давності (посміхається). Не скажу, що в Хорватію ми їхали закидати суперника шапками, але якась самовпевненість, думаю, була присутня. Кажу так, оскільки основу збірної України становило Динамо, яке тієї осені було на ходу в Європі. У Лізі чемпіонів ми обіграли нідерландський ПСВ, двічі Барселону. Тому перед поєдинком у Загребі була не стільки недооцінка суперника, скільки незібраність, як для такої гри.
- У першому матчі відчувалася відсутність дискваліфікованих Юрія Калитвинцева та Андрія Шевченка?
— Безумовно. Юра був мозком команди, а без Андрія це було інше Динамо та інша збірна.
- Чи можна сказати, що поєдинок у Загребі (0:2) був програний за всіма статтями, адже особливих гольових моментів наша збірна не створила?
- Знову ж таки через вдалий виступ Динамо в Лізі чемпіонів у нас була присутня не те щоб ейфорія, але усвідомленість того, що хорватів ми візьмемо, не особливо напружуючись. Я б навіть сказав, що була якась самовпевненість. Чи пов'язано це з роботою наставника, обговорювати не буду, хоча від нього теж багато залежало (головним тренером збірної України тоді був Йожеф Сабо. — прим .авт.). За своїми відчуттями можу сказати, що в збірній не було такого напрягу, як в Динамо при Валерії Лобановському.
Зазначу, що по приїзді з Загреба нас зібрав Лобановський (ми тоді роз'їжджалися по клубах, оскільки між матчами з Хорватією було більше двох тижнів) і влаштував хорошу прочуханку на предмет якості минулої гри. Тому другий матч з виходом на поле і Шевченко, і Калитвинцева, пройшов на іншому психологічному тлі і за іншим сценарієм.
- Після 0:2 у Хорватії, який був план на гру у відповідь?
- Він практично спрацював. Ми забили швидкий гол. Той інтенсивний футбол, який команда давала, був дуже якісним до пори до часу…
- Усі досі згадують арбітра Руне Педерсена. Чи багато в чому його заслуга, що наша збірна пролетіла повз чемпіонат світу?
- Заслуга не заслуга, але за рахунку 1:0 рефері скасував чистий гол Віталія Косовського. Як би потім пішло далі, ми можемо тільки гадати. Я можу сказати точно, що за цей поєдинок футболістам збірної України соромно бути не повинно. Команда віддала всі сили в суперництві зі збірною, у якої в складі було достатньо зірок європейського масштабу.
- Тоді, якщо я не помиляюся, була персональна опіка. Хорвати діяли в два нападники. Хто був вашим опонент Алан Бокшич або Давор Шукер?
- Більше Шукер, з яким я потім перетинався і на клубному рівні, граючи проти мадридського Реала.
- Гол Бокшича на 27-й хвилині вбив нашу команду?
— Ні. Ми продовжували діяти в своєму ключі, розуміючи, що потрібно було забивати три м'ячі. Так, не вийшло, але ми дуже старалися. Звичайно, шкода, що не вдалося виступити на великому форумі у складі національної команди. Таких невдач у збірної було кілька, але я радий за хлопців, які в 2015 році перервали цю чорну смугу і вийшли на Євро-2016.
- Що скажіть про перспективи нинішньої збірної України в матчах плей-офф за право потрапляння на ЧС-2022?
- Перспективи хороші, оскільки, на мій погляд, ця команда готова вирішувати серйозні завдання. Олександру Петракову за короткий період часу вдалося домогтися того, чого від нього чекали. Думаю, що з боку синьо-жовтих в матчі з командою Шотландії буде активність, незважаючи на те, що ми будемо грати на чужому полі. Я вірю в позитивний для збірної України підсумок.
Сергій ДЕМ'ЯНЧУК