У Києві вшанували пам'ять Валерія Лобановського
6 січня – одна з особливих дат у літописі київського «Динамо». Саме цього дня, у переддень Різдва, народилася постать, із якою нерозривно пов’язані найпам’ятніші моменти та найвищі досягнення в історії нашого клубу – Валерій Васильович Лобановський.
Лобановський віддав нашому клубу понад чверть століття, спочатку прославляючи біло-сині кольори на футбольному полі як яскравий і обдарований гравець, а в подальшому – вже в тренерському амплуа задав вектор розвитку команди на багато років уперед. Вісім золотих тріумфів у чемпіонаті СРСР, шість Кубків СРСР, три Суперкубки СРСР, два Кубки володарів кубків, один Суперкубок УЄФА, п’ять перемог у чемпіонаті України та три Кубки України – трофейний доробок легендарного тренера на чолі київського «Динамо» поки не вдалося перевершити нікому.
Валерій Васильович виховав для футбольного світу трьох володарів «Золотого м’яча» – Олега Блохіна, Ігоря Бєланова й Андрія Шевченка – і не одне покоління талановитих виконавців, які прославляли Україну та Київ, у різні періоди створюючи славу київського «Динамо». Ще за життя Валерій Лобановський був законодавцем тенденцій футболу та прикладом для багатьох європейських наставників, його ідеї та унікальний світогляд випереджали свій час, а тренерський хист, визначні досягнення та новаторський підхід за правом дозволяють згадувати Метра серед когорти найкращих наставників в історії футболу.
Валерія Лобановського немає серед нас вже майже 20 років, проте пам’ять про нього не згасає. Футбольна спадщина динамівського Професора об’єднує різні покоління шанувальників гри мільйонів. Щорічно в день народження Метра на Байковому кладовищі в Києві та біля колонади стадіону «Динамо», який носить його ім’я, збираються родичі та друзі, колеги та учні, співробітники «Динамо» та журналісти, однодумці та шанувальники легенди «біло-синіх», щоб разом віддати шану пам’яті Валерія Васильовича Лобановського.
Звично людно біля могили, де Лобановський знайшов вічний спокій, було й сьогодні. Серед людей, які прийшли покласти квіти до меморіалу, поділитися один із одним теплими спогадами про Метра та підтримати родину Лобановських, були його партнери та підопічні, зокрема видатні гравці «Динамо» Андрій Біба, Володимир Вєремєєв, Володимир Мунтян, Леонід Буряк, Володимир Безсонов, Олександр Заваров, Олександр Шовковський.
«Ми живі доти, доки нас пам'ятають», – такий напис прикрашає колонаду на могилі Метра. Ці слова якнайкраще свідчать про те, що Валерій Васильович буде завжди живий у серцях тих, хто його знає, адже світла пам'ять про нього буде вічною.
Мітинг пам’яті продовжився біля пам'ятника наставнику, розташованого в самому серці Києва, біля входу на стадіон «Динамо», який після трагічного відходу Лобановського отримав його ім’я та давно став не лише місцем паломництва футбольних уболівальників, а й однією з пам’яток столиці.
На мітингу пам’яті до присутніх приєдналися юні представники великої динамівської сім’ї – вихованці дитячо-юнацької футбольної школи «Динамо», яка також носить почесне ім’я Валерія Лобановського. Хоча наймолодше покоління через свій юний вік не мало змоги наживо бачити динамівські команди-зірки, створені генієм знаменитого на весь світ тренера, але завдяки розповідям старших наставників, книгам, фільмам і традиційним заходам, присвяченим Лобановському, вони добре знають про велич постаті Валерія Васильовича.
Гості пам’ятного дня вшанували легендарного тренера, поклавши квіти до меморіалу та схиливши голови на знак глибокої поваги до людини, ім’я якого навічно вписане золотими літерами до історії київського «Динамо».
Метр увічнений у пам’ятнику на тренерській лаві, зосереджений на грі та готовий, як і десятиліття тому, ось-ось підхопитися, щоб дати нову вказівку своїм підопічним. Образ Валерія Лобановського є прикладом самовідданої служби своїй справі, якій він віддав усього себе без залишку. За нього промовисто говорять не лише титули та досягнення, а й безмежна любов наступників і надбання, яким і досі користуються в футбольному світі. Світла пам'ять про Валерія Лобановського завжди буде жити серед тих, у кого літера «Д» викарбувана на серці.
«Ты сидишь на скамейке, а рядом бушуют трибуны. Ты сидишь на скамейке, а мы вспоминаем любя»…
Фото - ФК «Динамо»