Олександр ТОМАХ: "Ярмоленко грав за тисячу гривень, міг перейти в "Шахтар" і ЦСКА"

Вiдомий тренер Олександр Томах розповiв, як разгледiв талант Андрiя Ярмоленко.

- Я тренував Десну, вивів її у Першу лігу. У Чернігові я мешкав сам, без сім'ї. Одного дня вирішив пройтися, мав вільний час. Дивлюся, стадіон "Юність", якісь діти грають. Зайшов, запитав тренера, як потім дізнався Віктора Лазаренка, що за матч. Той каже: "Випускний клас нашої школи" і додає: "Наші провідні виконавці – осі ці троє хлопців: нападник, центральний захисник і цей хлопчина на лівому фланзі".

- При високому зрості Андрій був достатньо координованим. Плюс добре бачив поле. Крім того, класно грав у дотик, швидко ухвалював правильні рішення. Минув тиждень, зустрілися з Лазаренком. "Вікторе, – кажу, – одного залишу, двом ще треба підрости". Викликав до себе Ярмоленка, розпитав про батьків. Дізнався, що мама у тролейбусному парку працює, сім'я не дуже заможна. "Ти готовий підписати контракт із Десною? Для початку зійдемося на тисячі гривень", – запропонував я. Андрій погодився.

Він мав слабкі ноги. Розписав Андрію індивідуальну програму зі штангою: вправи, кількість підходів. Крім загальнокомандних тренувань, хлопець ще працював у тренувальному залі на стадіоні. З кожним днем він ставав сильнішим. Спочатку виходив на заміну, а потім я вирішив поставити його в основу. До нас якраз Волинь приїхала – височенна команда Кварцяного. Ярмоленку запропонував роль вільного художника, який мав розривати з глибини. Порадився з Юхимом Школьниковим, який працював у моєму штабі.

"Сашко, а чим ми ризикуємо? Не ввійде у гру – замінимо після першого тайму". Ярмоленко вийшов, два забив і одну гольову віддав – прибиваємо Волинь 4:0. Кварцяний у шоці!

Підійшов і каже: "Дай мені цього хлопця. Через рік він коштуватиме два мільйони доларів". Кварцяний для мене – Тренер з великої літери. Це надзвичайно талановита людина. Він бачить гравців і вміє працювати. На цей його епатаж не треба звертати уваги. Як на мене, Кварцяний – один із найкращих тренерів! Коли я почув від Віталіка ці слова, то тільки впевнився, що Ярмоленко стане футболістом.

– Андрій мене одразу попередив: "Будь-яка команда, тільки не Динамо". Я товаришував з Миколою Федоренком, який працював у Шахтарі. Розповів йому про Ярмоленка, змонтували нарізку його матчів. Паралельно передзвонив Толіку Дем'яненку: "Десна останню гру в році проводить якраз проти Динамо-2. Подивіться на хлопця".

Як Андрій зіграв? Жахливо, як і вся наша команда. Не дивно – грошей нема, всі на валізах. Киянам Андрій не сподобався. Іншу думку мали представники Шахтаря: "Запрошуємо вас та президента на вечерю". Поїхали за місто, донеччан представляв керівник академії Патрік фон Ліувен. Я попросив Чауса: "Дозвольте вести перемовини мені". Почали обговорювати Ярмоленка, запитали, скільки хоче Десна. Я назвав суму. "Та ну. Ви що?" – здивувалися донеччани. Пояснюю: "Це зараз так, а згодом він коштуватиме у десятки разів більше".

Я замислювався над поїздкою до Газзаєва у ЦСКА. Він умів працювати з молоддю. Коли у Ярмоленка не все у Києві вдавалося, то до мене доходила інформація, яка зводилася до того, що Томах підсунув слабкого гравця, обдурив Динамо. А хлопця просто перевантажили. Тоді Динамо очолює Газзаєв, починає Ярмоленку довіряти. І що? Андрій став капітаном збірної України.