Микола МОРОЗЮК: "Мене списують, але я не готовий завершувати кар'єру"

Екс-захисник «Динамо» та збірної України Микола Морозюк в інтерв'ю Sport.ua розповів, чи готовий повернутися до України, за що поважає Гармаша, чому не вірить в успіх команди Петракова та як справи у дружини Ірини.

Про те, куди він зник

«Важке питання. У мене закінчився контракт у Туреччині, я планував відпочити трохи та рухатися далі. І якось затяглося все це. І не було цікавих варіантів. І вже півроку працюю один. В Україну не планував повертатися, але я не приховуватиму, що готовий обговорювати, якщо буде щось цікаве.

Багато хто вважає, що 33 роки - це вже захід сонця, настав час списувати. Я не готовий завершувати кар'єру. Відчуваю, що не готовий, хочеться грати ще. Але треба щось цікаве, а не просто догравати».

Про матч за Суперкубок-2007 та перехід у Дніпро

«Це був перший матч, який закинув мене у великий футбол. Особисто для мене це було щось нереальне. Ми виграли, зіграли досить добре, у тому числі я. Але я не можу сказати, що цей конкретний матч дав легкий шлях у майбутнє.

Мені сказали, що тоді на стадіоні був Коломойський, і йому дуже сподобалася моя гра. Він запросив мене в оренду до «Дніпра», там був повний провал, нічого не вийшло.

Вийшло так, що мене запросив президент, а тренер навіть не знав, хто я такий. Також зі мною сталися не зовсім футбольні речі. Повернувся назад, довелося знову доводити. Шлях був не зовсім простим, щоби вийти на певний рівень».

Про футболістів, з якими хотів би грати у будь-якій команді

«Ярмоленко. Сидорчук. Шапаренко. Хм... Не знаю... Гармаш...

Не знаю, він мене бере… Гармаш – це людина-серце. Я не можу сказати, що він якийсь визначний гравець. Але він якийсь... Чимось підкуповує. Це десь під серцем».

Про дружину Ірину

«Хто популярніший – я чи моя колишня дружина Ірина? А чому колишня? Бачиш, як люди відстають від подій (сміється).

У нас із Іриною все супер, все класно, ми разом. Хто популярніший? Суперечливе питання. У тому напрямку, в якому вона рухалася в Instagram, важко бути непопулярним. Якщо в такому образі бути непопулярною, то… Давай, зайчику, закінчуй. Звісно, у неї велика аудиторія, чоловіча аудиторія.

У мене футбол, все інакше. Але вона теж молодець, набула популярності. Не кожен оцінить і кожному сподобається. Багато критики, багатьом людям це не заходить і вони цього не розуміють. Але це вибір кожного. Їй подобається. А щодо популярності… Важко сказати.

Як я ставлюся до її великої чоловічої аудиторії? Нічого поганого, не було такого, щоб я говорив категоричне «ні». Якщо людина чимось займається, і їй це подобається, вона це робить заради чогось, і це приносить якийсь успіх – чому ні? Але завжди має бути певна грань, за яку переходити не можна. На мій погляд. Усьому є місце»

Про гулянки Мілевського

«Було, звісно. Він любив погуляти. Це невід'ємна частина життя його. Йому подобалося таке життя, але його ловили частіше. Просто тому, що це Мілевський. Але, наприклад, було таке, що після туру УПЛ – пауза на матчі збірних. І гравці інших команд постійно приїжджали до Києва, гуляли тут. Цілими столами сиділи, але їх ніхто не знає.

А тут заходить Мілевський, приїхав на Феррарі гравець збірної України капітан «Динамо». Вся нічна движуха під його контролем.

Звісно, такі люди трапляються, це нормально».

Про Петракова та збірну України

«У мене таке враження, що збірна України грає на багажі, закладеному за останні 3-4 роки, коли команда почала показувати сучасний красивий футбол. Гра поставлена, солідна. Матвієнко, Зінченко, Маліновський, Ярмоленко – весь цей механізм працює, знають, що робити на полі. Вони грають, як вони знають. Мені здається, що немає впливу головного тренера на конкретну гру, немає жодного плану.

Такі тренери, як Луческу та Шевченко, дали новий поштовх українському футболу. Ще більше молодим українським гравцям, яким це було дуже потрібне. Наразі футболісти грають на топовому рівні, видно європейський стиль. На мою думку, європейський стиль дуже відрізняється від нашого українського. У нас гравці затиснуті, бояться. Весь футбол побудований на контратаках та терпінні. Битися, боротьба, підбирання, підкати – все. Можна битися на певному рівні, на топ-рівні тебе розкатають. Все має бути у балансі.

Наразі збірна пройшла до плей-офф відбору ЧС-2022. Сподіваюсь що все буде добре. Але мені здається, що вони втратили цю особливість. Боюся, щоб вони не розвалилися. Наразі з'явилися гравці, які бажають вирішити долю матчу однією передачею, так не буває. Мені здається, що зараз усе ламається. Петракова знаю особисто, але ніколи не працював із ним. Не знаю, наскільки він готовий працювати на такому рівні, це вже не діти, коли можеш вплинути на мотиваційні слова», – сказав Морозюк.