Олег ДУЛУБ: "Я не футбольний пілігрим, мені просто подобаються виклики..."

Під час перебування футболістом за свою досить тривалу кар'єру нинішньому наставнику Львова Олегу ДУЛУБУ довелося захищати кольори команд з рідної Білорусі, а також Польщі, Росії, Латвії, Фінляндії та Китаю. Коли цей фахівець став тренером, то очолював по черзі... 14 клубів з Білорусі, України та Казахстану. Остання зупинка Дулуба - Львів, пише zbirna.com.

У бесіді з кореспондентом КОМАНДИ1 наставник оцінив виступ городян у першому колі і розповів про підготовку до весняної частини сезону.

- Тільки не вважайте мене таким собі футбольним пілігримом, - бере слово наставник. - Я просто люблю виклики, хоча в частій зміні місць роботи не бачу нічого надприродного.

- Однак, коли Вам запропонували очолити Львів, то вас не насторожило те, що в цій команді чехарда з тренерами?

- Нічого страшного. Важливо, що у мене була можливість останнім часом стежити за подіями в українській Прем'єр-лізі і мені запам'яталися матчі за участю Львова — команди зі своїм ігровим почерком. Що стосується частої ротації на тренерському містку, то це, звичайно не йде на користь команді, але нічого не поробиш, іноді без цього ніяк не обійтися. До речі, раніше мені вже доводилося працювати у Львові, тільки з Карпатами, і тоді, в 2016 році я теж замінив Сергія Зайцева в розпал сезону. Це пішло на користь - вдалося зупинити падіння. Тому для мене нинішній приїзд до Львова, це не тільки варіант з працевлаштуванням, але ще один виклик…

- І який вам дістався спадок від вашого попередника - Анатолія Безсмертного?

- Була можливість переконатися, що команда у відмінному фізичному стані, це підтвердили і три поєдинки, які незабаром довелося проводити протягом одного тижня: два в чемпіонаті — з Металістом 1925 і Минаєм, а також кубковий матч з Гірником-Спорт. Футболісти без особливих труднощів витримали всі навантаження. Не було претензій і щодо збалансованості та інтенсивності дій. Команда була в робочому стані, а чому набрала тільки два очки, то про це краще запитати у моїх попередників.

Правда, дуже турбував психологічний стан моїх нових підопічних. Відчувалося, що вони явно не очікували такого невдалого стартового відрізка і це, склалося враження, вибило їх з колії. Ось чому на усунення цієї вразливої точки і потрібно було зосередити основну увагу. Хоча, як показав перший матч Львова під моїм керівництвом — з Вересом, тут не все було так просто.

- Після того, як ви вирішили виправляти становище за допомогою гравців ротації, або, може, взяли на озброєння нові тактичні схеми?

- Гарненько все проаналізувавши, вирішили перейти на гру в три центральні захисники. Зміцнивши середню зону, відсунули гру від своїх воріт і почали поступово набирати очки. Хоча, пригадується, перед поєдинком 12-го туру - з Динамо, виявилося, що з ряду причин у нас не залишилося центральних захисників. Щоб знайти хоч якийсь вихід з положення, вирішили в авральному порядку дозаявити румунського легіонера Леку і перекваліфікувати в стоперів Брікнера і Зозулю.

- Однак це не врятувало городян від великих поразок, як від Динамо, так і від Шахтаря…

- На мій погляд, ми заслуговували в цих поєдинках кращої долі. Судіть самі, в матчі з гірниками за рахунку — 1:0 на нашу користь, арбітр не призначив очевидного пенальті у ворота Шахтаря, і забий ми другий гол, то свого вже не упустили б.

- А який з матчів в осінній частині сезону за участю Львова Ви б відзначили?

- Переможний - із Зорею і з Дніпром-1, де хоча і поступилися, але супернику явно пощастило.

- За Львів грає чимало легіонерів, як з ними спілкуєтеся?

- Я вільно володію англійською мовою, так що з іноземцями - ніяких проблем.

- Коли Львів кілька років тому тільки починав свої виступи в УПЛ, то клубне керівництво націлювало городян на завоювання путівки в єврокубки, але з цього нічого не вийшло. А які завдання поставлені перед вами?

- Я уклав контракт за схемою 1+1, і оскільки прийняв Львів, коли він знаходився на дні турнірної таблиці, то переді мною була поставлена мета стабілізувати склад, гру і поступово видертися з небезпечної зони. Поки що вдалося надолужити згаяне, сподіваюся, що в другій частині сезону також не підведемо клубне керівництво і вже наступного року поставимо перед собою амбітні завдання.

- Багато експертів дотримуються думки, що рівень української Прем'єр-ліги з кожним роком знижується…

- Я так не думаю. До речі, на мій погляд, про рівень чемпіонату потрібно судити по грі аутсайдерів, а не лідерів. Так от у тих команд, які знаходяться внизу турнірної таблиці, добре поставлена гра, немає прохідних матчів з їх участю. Згоден, немає належної конкуренції в боротьбі за золото, але в цілому, не можна сказати, що УПЛ деградує.

- Тоді останнє питання: ви налаштовані оптимістично, але Львів все ж, знаходиться недалеко від зони вильоту…

- Я не сумніваюся, що вся боротьба за виживання ще попереду. Команди з нижньої частини турнірної таблиці йдуть щільною групою, тому дуже багато буде залежати від того, як учасники підготуються до нових випробувань, наскільки ефективними будуть на трансферному ринку.

Львів 16 січня вирушає на збір до Туреччини, де проведе вісім спарингів. На жаль, зараз ще складно сказати чи відновиться після травми плеча наш провідний нападник Назарій Нич, тому, в першу чергу, будемо шукати посилення в атакуючу лінію. Радує, що в команді Дуже хороший мікроклімат і у нас все повинно вийти.

Василь МИХАЙЛОВ