Олександр ІЩЕНКО: "Зустріч з Луческу залишила дуже сильне враження"

- Три з чотирьох академічних груп на зимову перерву пішли на першому місці, а U15 лише на два очки відстає від «Шахтаря». Такий проміжний результат цілком прийнятний?

- З погляду турнірної таблиці, звичайно, так. U15 також могло бути на першому місці, але в останньому турі перед зимовою перервою не змогло обіграти київський РВУФК та дозволило «Шахтарю» на два очки нас випередити. Хоча у очній зустрічі цей вік «гірників» обіграв. Тому турнірна ситуація нас цілком задовольняє.

- Чи задоволені комплектацією команд? У якій із них є найбільші кадрові проблеми?

- Вкотре повторю, що селекція у нас працює постійно: цілодобово та цілорічно. Нам вдалося доукомплектуватися, зокрема, капітально «підремотувати» команду 2007 року народження, де були великі кадрові проблеми. Що стосується команди хлопців 2005 року народження, вважаю, цей колектив дуже хорошої якості, недаремно він у збірній представлений 10 нашими гравцями, 8 з яких брали участь у матчі з Португалією, після якого команда зуміла пробитися в еліт-раунд. Група футболістів 2006-го року народження, поза всяким сумнівом, найкраща в Україні і має всі шанси дати гарне поповнення у команди старшого віку надалі.

Нагадаю, що для нас найголовніший момент полягає в тому, що ми маємо готувати команду, але ніколи не забувати про індивідуальність кожного гравця. Тому на чільному місці стоїть завдання об'єднати знання тренера та індивідуалізацію занять – це наш девіз. Тому тренери дуже ретельно підходять до кожного тренувального заняття, кожного гравця. Ми дуже уважно стежимо за тими хлопцями, які можуть представляти для нас інтерес.

Звичайно, не все у нас виходить, оскільки у нас з'явилися серйозні конкуренти. У західному регіоні це «Рух», який дуже активно поводиться на селекційному ринку. У східному – «Металіст», який також надактивний, і «Дніпро», який запросив низку зарубіжних фахівців і почав ретельно вести цю роботу. Тож нудьгувати ніколи, а інакше й бути не може. Така кропітка щоденна робота невидима неозброєному оку, але якщо нею займатися системно, вона приносить свої результати.

- Крім офіційних матчів, команди динамівської ДЮФШ брали участь у різноманітних зарубіжних та українських турнірах. Які з них могли б виділити, особливо з огляду на те, що деякі з різних причин скасувалися, а інші додалися?

- Напевно, я не відкрию нічого нового, сказавши, що рівень футболістів значно швидше підвищується саме після міжнародних ігор. Наприклад, у збірної команди 2006 року народження вже навесні відбіркові матчі. Клубні команди цього віку є, а збірної досі немає, як і тренера, якого так і не було призначено на останньому Виконкомі минулого четверга. Це мене не тільки вражає, але й обурює до глибини душі.

Добре, що ми маємо можливість виїжджати та грати на міжнародних турнірах. Якраз із групою цієї вікової категорії ми на турнірі в Угорщині зустрілися з академією Пушкаша, яка входить до еліти європейських футбольних шкіл. Ми, справді, відчули серйозну боротьбу, побачили хороший зміст гри, словом, усі футбольні компоненти на порядок вищі, ніж у першості України, в якій ми граємо. Тільки такі міжнародні ігри є лакмусовим папірцем, який показує, чого нашим футболістам бракує, і що потрібно робити, щоб підвищити свій рівень насамперед у плані швидкісної техніки. Оскільки низка турнірів була скасована через COVID-19: в Італії, Англії, Південній Кореї, ми беремо участь у змаганнях, що проходять у Польщі, Чехії, Угорщині, а також сподіваємось, що з Нового року вдасться реалізувати низку цікавих пропозицій . Зокрема, заплановано участь наших команд у турнірах у Саудівській Аравії, Португалії, Італії тощо. Сподіваюся, ці змагання дадуть великий поштовх у покращенні підготовки гравців. Деякі з них відбудуться навесні, деякі – влітку. Сподіваємося, епідемічна ситуація не погіршиться і не завадить їхньому проведенню, адже правила та дозволи в'їзду до певних країн змінюються дуже швидко.

- Троє динамівців – Ростислав Човгаленко, Микита День та Антон Царенко – виявилися лауреатами премії «Золотий м'яч ДЮФЛ», яка вручалася наприкінці листопада. Вас тішить таке визнання заслуг вихованців академії?

- З одного боку тішить, але з іншого, як серед переможців не виявилося жодного нашого футболіста з команди 2006 року народження, яка двічі обіграла «Шахтар» і практично не мала конкурентів? Це мене не може не дивувати. Будучи віце-президентом ДЮФЛ, я й досі не знаю, яка система визначення найкращих гравців, зокрема у цій віковій категорії.

- Які плани у ДЮФШ на тривалу зимову перерву до відновлення весняної частини сезону?

– Не можна сказати, що вона буде тривалою. Іногородніх хлопців ми відпустили на канікули з 16 грудня, киян відпустимо з 23-го. Знову зберемося 16 січня, на початку лютого дві наші команди – 2006-го та 2007-го років народження – візьмуть участь у Зимовому кубку ДЮФЛ. Плюс у нас є домовленість з академією Пушкаша та двома чеськими командами – «Банником» (Острава) та «Спарта» (Прага), до яких наші команди їздили в гості на товариські матчі – про те, що ми запросимо їх до Києва і проведемо у манежі баз у Конча-Заспі міні-турнір. Тож ми не дуже розслаблюємося (посміхається).

Крім того, у ці дні проходять два наші турніри-пам'яті Рудакова та пам'яті тренерів ДЮФШ «Динамо», вони триватимуть до 28 грудня. Ви можете бачити, який ажіотаж відбувається в манежі, батьки зізнаються, що їхні діти, немов у казці побували – настільки вони вражені новим манежем. Хочеться, щоб їх було більше в Україні, а не лише три.

- Команди ДЮФШ «Динамо» з нетерпінням чекали на відкриття оновленого манежу? Чи вже усі встигли випробувати новий газон?

- Звичайно, адже для дітей – це свято. Бачили б ви, з якими емоціями і якою радістю на обличчях вони забігають у цей манеж. Приємно, що керівництво нашого клубу дарує дітям можливість тренуватися за таких умов та надію на те, що у них все складеться. Це їхня мрія, і ми їм у цьому допомагаємо. Зараз на новому покритті проходить турнір серед хлопців 2011 року народження, а після нього його випробує команда 2012 р.н., а потім – найменші динамівці.

- Після того, як ДЮФШ «Динамо» залишив тренер Денис Борсук, команда футболістів 2009 року народження залишилася без наставника, хто працюватиме з цією групою?

- Я б не робив із цього великої проблеми, оскільки труднощі могли виникнути і за керівництва цією командою Борсуком. При переході із формату гри 8+1 на 10+1 завжди існують певні проблеми. Це природний процес. Після того, як Денис Борсук поїхав працювати до тренерського штабу команди першої ліги «Полісся», ми побачили, що трохи перетримали хлопців у форматі 8+1, адже першість міста вони вже грають за старшим віком у форматі 10+1. Ми негайно внесли корективи щодо другої команди цього віку і до фінішу підійшли в нормальному стані. Днями ця команда була на досить солідному турнірі у Львові, де посіла перше місце з хорошим запасом, незважаючи на те, що були відсутні два провідні півзахисники. Це говорить про те, що потенціал команди дуже високий.

У нас немає тренерів, які за рівнем кваліфікації дуже відрізнялися б один від одного. Усі мають бажання працювати якісно, а інакше й бути не може. Поки що з командою хлопців 2009 року народження працюватиме Юрій Ястребінський – один з наших найдосвідченіших тренерів. Ми домовилися, що він керуватиме цією командою навесні, а після того, як закінчаться фінальні ігри за результатами виступу, ухвалимо остаточне рішення про те, хто з тренерів академічних груп очолить цю команду. У нас є чіткі орієнтири, та й тренери мають чітко знати, що вони відповідають за якість гри, підсумки виступів і за те, яке місце команда посяде в кінці чемпіонату.

Юрія Івановича призначено старшим тренером молодших та середніх груп, оскільки ми хочемо посилити контроль за цією категорією, і нам потрібна щоденна інформація про те, що в цих групах відбувається, оскільки проходить велика ротація. З першого набору через 2-3 роки залишається лише 3-4 особи, решту – набираємо пізніше, словом, йде постійний процес оновлення. Тож Юрій Іванович Ястребінський цей процес контролюватиме. Ми про все домовилися, все робимо для того, щоб якість підготовки футболістів не страждала.

Крім того, ми повністю перейшли на комп'ютеризовану систему обліку та контролю навчально-тренувального процесу. Кожна вікова група має свою програму, зміст тренувальних занять, паспорт футболіста з усіма необхідними для тренера та керівництва характеристиками.

- Як пройшла бесіда з тренерами академії тренерського штабу першої команди на чолі із Мірчею Луческу? Що обговорювалося?

- Тренери академічних груп зустрілися з Мірчею Луческу, Емілем Карасом та Олегом Гусєвим. Тема була одна: вони поділилися своїми поглядами на футбол, на те, як організовано тренувальний процес, які його пріоритети. Звичайно, було цікаво почути думку такого фахівця, як Мірча Луческу. Ми були присутні на заняттях, дивилися, спостерігали. Зустріч залишила дуже сильне враження, напевно, виною тому – харизма головного тренера, його сприйняття всього того, що відбувається у тренувальному процесі та на футбольному полі. Тому я не дивуюся, коли футболісти першої команди під час інтерв'ю відзначають, що у Луческу немає дрібниць, і що він до всього ставиться з найбільшою відповідальністю. Це видно з усіх вправ, які присутні у тренувальних заняттях.

Луческу розповів, чому приділяється першорядне значення, що він вимагає від футболістів насамперед. Звичайно, нам було і цікаво та дуже корисно почути його думку. Я прихильник того, що у нас має бути чітка вертикаль. Футболісти старших академічних груп мають знати 6-10 базових вправ, які використовує основна команда, щоб під час переходу з академії до молодіжних команд хлопцям був не потрібен тривалий період для адаптації. Щоб його зменшити, тренерам та гравцям старших академічних груп потрібно знати ці вправи та вміти виконувати з урахуванням вікових особливостей. Тоді футболісти будуть більш адаптованими та підготовленими під час переходу до молодіжних команд.

Тож ця зустріч мала для нас дуже велике значення з усіх точок зору, і насамперед, з практичної.