Андрій БАЦУЛА: "Динамо" хотіло, але я вибрав "Ворсклу"

Минулий сезон, скажімо прямо, Андрію БАЦУЛІ вдався. Крайній захисник став найкращим асистентом білоруського чемпіонату. Проте, після виступу в бельгійському Кортрейку та мінському Динамо, гравець повернувся до України, підписавши контракт із Ворсклою, пише zbirna.com. .

— Андрію, чому ти пішов із мінського Динамо?

— Ще до варіанта з Ворсклою мене хотіли залишити до Динамо, просили, щоб я не підписував нових угод, треба було почекати, оскільки там почалися проблеми із фінансуванням. Посилювали ліміт на легіонерів, стелі в зарплатах ... Тому, коли з'явився варіант з Ворсклою я практично не замислювався. Ми з сім'єю вирішили повернутися додому, адже Полтава, по суті, рідне для мене місто. Тим більше, що дочки наступного року треба йти до школи.

— Ти став найкращим асистентом минулого чемпіонату Білорусі…

- Абсолютно вірно. Але все одно я не дуже задоволений, оскільки Динамо виступало, могло бути і більше, ніж 11 асистів (посміхається).

— Здебільшого, це були флангові передачі?

— У 80 відсотках, так. Ще пару було після стандартних положень.

- Ти весь час грав лівого захисника?

— Минулого сезону обійшлося без експериментів. Усі матчі я провів на звичній для себе позиції.

- Мінське Динамо посіло третє місце. Задача виконана?

— Спочатку перед нами була мета — виграти золоті медалі. Але вже до кінця першого кола стало зрозуміло, що солігорський Шахтар не наздогнати, який не мав поразок. Ми ж втратили низку важливих очок. Потім керівництво скоригувало завдання. Треба було потрапити до трійки. Що нам і вдалось зробити. Але з огляду на всі нюанси, які виникали в Динамо по ходу сезону, вважаю, що для команди це був хороший сезон.

— Завжди напрошується питання: як тобі рівень, зокрема білоруської першості?

— Український чемпіонат на голову вищий, не кажучи вже про порівняння із Бельгією. У нас набагато більше індивідуально-сильних футболістів. Проте я анітрохи не жалкую, що провів минулий рік у мінському Динамо. Ми мали непоганий колектив, а мені потрібна була практика. Я її отримав, можна сказати, щонайбільше. Про Білорусь у мене будуть лише добрі спогади.

— Хто був ініціатором твого переходу до Ворскли?

— Мені зателефонували керівники клубу, а потім я поспілкувався з головним тренером. Як я розумію, на позицію лівого захисника полтавці мали кілька кандидатур. Але коли всі за і проти зійшлися в мій бік, я був радий підписати влітку попередній контракт.

— Виступаючи за кордоном, знав, що відбувається в українському футболі?

- Звичайно. Ще виступаючи у Бельгії, я стежив за кожним туром. Дивився багато матчів. А коли підписав попередній контракт із Ворсклою, не пропускав жодного поєдинку полтавців. Тим більше, що в команді маю багато знайомих хлопців.

— З ким із них спілкуєшся?

— Ще замолоду, коли я виступав за молодіжний склад Ворскли, познайомився з Володимиром Чеснаковим, Ігорем Пердутою. Знаю Олександра Ткаченка, перетинався Русланом Степанюком, Олександром Скляром. Тому вірю, що мені не знадобиться багато часу для адаптації до нової-старої команди (посміхається).

— В українських команд відпустка лише розпочалася. У теплі краї не збираєшся?

— У Білорусі він розпочався раніше, тому ми із сім'єю вже встигли відпочити на курорті (посміхається).

Сергій ДЕМ'ЯНЧУК

Фото - ФК "Динамо" Мiнськ