Помічник Де Дзербі: "Роберто поважає всіх - і арбітрів, і суперників"

Асистент головного тренера «Шахтаря» Давіде Поссанціні – про перемогу над «Рухом», захисну манеру суперника, удари здалеку, мовний бар'єр і вилучення Роберто Де Дзербі.

– Давіде, вітаємо з перемогою. Як ви прокоментуєте вилучення Роберто і як оціните суперника?
– Дякую. Звісно, ми провели дуже складний матч, але саме такого очікували. Навіть занадто. Було дуже важко, адже від першої хвилини вони грали просто в обороні, зрештою дедалі ближче до своїх воріт. Було дуже складно знайти гол. Я дуже ціную, як терпляче наші хлопці грали до кінця, не втрачали впевненості в собі, витримували нашу філософію. У підсумку на останніх хвилинах ми забили. Що ж до вилучення Роберто, я не помітив, що трапилось, бо тієї миті біг на поле до Маркоса Антоніо. Я знаю Роберто чудово, й він завжди шанує всіх – і арбітрів, і суперників. Можливо, сталося просто якесь непорозуміння і єдиний винуватець – мова.

– Як оцінюєте стан гравців, що повернулися зі збірних?
– Як відмінний. Кілька сьогодні грали, кілька – ні. Я гадаю, що фізичний стан у них гарний, і морально теж вони готувалися до цього матчу правильно. Ми дуже задоволені, як усі зіграли.

– «Шахтар» майже весь матч атакував, використовуючи дрібні передачі, а доля його вирішилась завдяки голу з далекої дистанції. Чому до 86-ї хвилини команда не скористалася цим елементом?
– Ви все правильно сказали, молодець. Іноді ми, чесно кажучи, також не знаємо, чому. Ми могли б бити здалеку більше – маємо розуміти, що на майбутнє це може бути гарною зброєю. У перерві сказали футболістам намагатися більше бити здалеку. Коли команди є дуже закритими в обороні, дуже складно створити гольові шанси. У нас не було нападника, який може забити головою. Нам зрештою пощастило, що Маркос Антоніо забив такий грандіозний гол.

– Чи справедливо те, що арбітр дав жовту тренерському штабові «Шахтаря»?
– Ні, не вважаю це справедливим. Я ніколи не міг би сказати, що це справедливо. Як я зазначив раніше, найбільша складність – мова. Іноді те, що ми говоримо, може бути незрозумілим. І коли в процесі спілкування ви не можете зрозуміти один одного, той, хто тебе слухає, часто дивиться на твою манеру, на твою поведінку. Роберто, як справжній італієць, дуже емоційний. Однак, коли він так робить, це не означає, що він не шанує людей. Я знаю Роберто – він шанує всіх. Дуже прикро, що сьогодні він дістав червону картку. Він дуже емоційна людина, й, можливо, арбітр дивився більше на це.

– У наступному матчі ви будете головним. Це для вас додаткова відповідальність? Чи буде чудово побути в ролі головного тренера?
– Наступний матч – у Лізі чемпіонів, і Роберто там буде на місці. Я спокійний, як завжди. Буду постійно на зв'язку з Роберто й виступатиму там своїм характером.