Михайло КОПОЛОВЕЦЬ: "Сходити до церкви - плюс для збірної, але це треба робити раніше, а не коли все про***ли"

Виконуючий обов’язки головного тренера збірної України Олександр Петраков перед вирішальним матчем відбору до ЧС-2022 проти Боснії та Герцеговини вирішив повести синьо-жовтих до церкви. Своєю думкою щодо цієї події поділився з кореспондентом Footboom колишній гравець "Карпат" та "Минаю" Михайло Кополовець. Останній раніше неодноразово казав про необхідність зробити цей крок головній команді країни.

- Вчасно прийняли таке рішення чи може раніше треба було це зробити?

- Я прихильник того, що в церкву ходити треба було постійно, а не тоді, коли жарений півень в одне місце клює. Там треба буди завжди, а не тоді, коли тобі щось треба. Але це більше плюс, ніж мінус. Їм вже дійсно це назріло, бо коли стільки моментів, в яких команда не може забити – це щось неймовірне. Я такого вже давно не бачив.

- У вашій ігровій кар’єрі як часто команди ходили до церкви і хто частіше був ініціатором цього?

- Започаткував при мені цю традицію Олег Кононов (був головним тренером львівських "Карпат" у 2008-2011 роках, в цей період там грав Кополовець – Прим.). Як віруючі люди, ми розуміли, що це – духовне благословіння, ходили, була служба. Просили всевишнього, щоб у першу чергу не було травм. І це не тільки там був я чи хтось – цього хотіли всі. Від тренерів до масажистів, гравців – ходили всі, перед кожною грою.

- Зараз в нас ситуація, як то кажуть, або пан, або пропав, тим більше, що від самої команди вже не все залежить. Щоб ви сказали на місці головного тренера, на чому б зробили акцент?

- Розумієте, футболістів треба максимально розкріпостити. Так, від нас мало що залежить, але давайте просто вийдемо і покажемо класний футбол для вболівальників. Гравці постійно закріпощені, з румунами, з болгарами – є таке відчуття, ніби якась пробка в задниці. Не можуть забити, дихати вільно, постійно якійсь тиск.

Вийти і зіграти для вболівальнивів – і це головне. Від нас вже нічого не залежить, ми, в принціпі, про***ли все, що можна. Постаратися добитися результату, а там вже – як бог дасть.

- Можете згадати, коли ви грали, який тренер і перед яким матчем сказав найбільш яскраву мотиваційну промову?

- Найбільш яскраві моменти були в Лізі Європи. Ми билися за Кононова, як за тренера. Пару матчів програли, бачили, що він на грані звільнення. І ми билися за нього. Він просто казав: "Хлопці, щоб там не було – я з вами до кінця. А там вже – як вийде". І він не робив пафосних виступів, вже просто було не до слів. Ми просто розуміли його з напівпогляду.

Так само й зараз. Петракова, скоріше за все звільнять, як мені здається. Тому пацани мають битися і за себе, і за країну, і за тренера. Але знову ж таки, до церкви треба було йти раніше. Втім, будемо сподіватися, що диво в цьому разі станеться.

Фото - офіційна сторінка "Миная" в Facebook