Кадім ХАРРІС: "Насамперед запитав, як живеться в Україні темношкірим"

Коли він перейшов до «Шеффілд Венсдей», Харріс красиво забив перший гол у своєму дебютному матчі. І ось зовсім недавно 28-річний уродженець Лондона став першим англійцем, який забив м'яч за український клуб.

«Я підписав контракт, а наступного дня дебютував - і забивав. Було здорово», - розповідає порталу The Athletic півзахисник харківського «Металіста», якому для того, щоб відзначитися, потрібно було якихось 13 хвилин.

«Я і гадки не мав, що можу опинитися в Україні. Я розглядав варіанти перебратися за кордон, але вже точно ніяк не думав про Україну. Зі мною зв'язалися декілька команд, але жодна з них не припала до смаку мені або моїй родині. А потім мені зателефонував агент з України. Варто було мені почути його розповідь про «Металіст», як я тут же визначився зі своїм рішенням».

«Металіст» виступає в Першій лізі - у другому дивізіоні. Ще пару років тому він був одним з найсильніших клубів на пострадянському просторі, проте фінансові труднощі привели до розформування команди.

Плани клубу повернутися в УПЛ і знову поборотися за єврокубки імпонували Харрісу, який також не міг проігнорувати той факт, що аутсайдер грає на 40-тисячному стадіоні. За його словами, довго він навіть не роздумував.

«Я відразу зрозумів, що треба самому сісти на літак і подивитися, як воно. І першим, що я запитав представника клубу, було питання про те, як в Україні темношкірим. Це мене хвилювало на всі 100 відсотків. Але коли я опинився на місці і своїми очима побачив, як уболівальники люблять свій клуб і як себе поводять люди на вулицях... я був приємно здивований».

«Я порадився з татом, який більше за інших сумнівався в правильності мого рішення. Я розповів йому про свої враження і про те, як мене зустріли. Це його заспокоїло. І я можу з упевненістю сказати, що у мене і справді не було ніяких проблем. Расизм? Я взагалі з ним не стикався. Можна багато чого боятися, але в дійсності все зрозуміти можна тільки з власного досвіду».

«В Англії багато обдарованих хлопців, які не досягають багато чого просто тому, що їх не цінують у клубах. Іноді потрібно покинути батьківщину для того, щоб знайти своїх фанатів і справжнє визнання».

Контракт швидконогого Харріса закінчився в червні, і якийсь час він присвятив відновленню від травми латеральної зв'язки. Після цього він тренувався з «Редінгом», але знайти свій клуб завадила заборона на трансфери.

«Венсдей» не був клубом амбітним, і його єдиним завданням було не піти на пониження. Для цього клубу з Чемпіоншипу потрібно було переграти «Дербі Каунті» в останньому матчі сезону, але не зрослося. Вилетівши в Лігу 1, «Шеффілд» перестав здаватися Харрису найкращим місцем для продовження кар'єри.

«У Різдво мені запропонували новий контракт - на словах. Я знав, що потягну цю команду, і я поважаю «Шеффілд», але таке майбутнє не було в моїх інтересах. Клубу потрібні ті, хто має намір боротися. Я не був зацікавленим у цій битві. Я боровся за виживання на 100 відсотків і робив все, але після нашого фіаско я був готовий до чогось нового».

Харріс залишиться в Харкові, як мінімум, до наступного літа. Його мета - домогтися виходу в УПЛ. Підопічні Олександра Кучера займають вершину таблиці після 13 матчів. Сам Харріс вийшов на поле п'ять разів, двічі забивши. Він, звичайно, незадоволений - у його планах, як мінімум, забити десять. Але поки він тільки обживається і намагається адаптуватися до незнайомої йому культури.

«Футбол - це розвага, і я, перш за все, хочу заводити народ на трибунах. Мені заважає мовний бар'єр, але всі намагалися ставитися до мене максимально доброзичливо. Я підучую російську мову і планую найняти репетитора. Втім, ми і так можемо все один одному сказати, адже футбол зрозумілий без слів. Я сподіваюся, що залишуся в історії клубу».