Олександр СОПКО: "На тлі такого "Шахтаря" будь-якому гравцеві "Реала" можна давати "Золотий м'яч"

- За рахунком, напевно, можна провести, а за вкладом "Реалу" вдалося все набагато легше, ніж "Боруссії". Німцям все-таки довелося докласти для свого успіху певні зусилля, вони грали з більшою самовіддачею, дисципліною, відповідальністю. "Реалу" просто подарували все і у всіх ігрових компонентах. Я більше розчарований не тим, що програли з таким рахунком, а тим, як це було зроблено – безвольно, зі старою ідеєю, яка, на жаль, з новим тренерським штабом абсолютно не розвивається. Нинішня гра "Шахтар", вважаю, вимагає більш радикальних змін, а не по трішки, порціями, що називається, наждачком.

- Ну, по-перше, грати в квадрат у футболі вже не можна, це не приносить результат. Грати потрібно з воротами. А контролювати м'яч тільки заради того, щоб набрати велику кількість передач, без загострення, без бажання бігати і вриватися в чужу штрафну, без передач в штрафний майданчик, без нагнітання і боротьби – з таким підходом ти приречений. Можна хіба що не дати супернику забивати, і то, за умови, якщо ти не віддаси йому м'яч. Ну і все-на цьому твої можливості вже закінчилися. Якщо ж ти контроль конвертуєш ще в якусь гостроту, швидкість, агресію на чужій половині поля – тоді можна розраховувати на результат. Цей компонент у "Шахтаря" відсутній абсолютно.

До того ж, багато проблем з вибором гравців по позиціях і ставленням самих гравців до того стилю, який, може бути, хоче прищепити команді Де Дзербі. "Реалу" "Шахтар" програв за всіма компонентами – підходом, вибором тактики тренерами, кількістю браку в простих ситуаціях, морально-вольовими якостями і так далі. Єдиний компонент, де перевершили-рух в рамках загального кілометражу. Але це слабка втіха, адже видавити з цього команда нічого не змогла.

- Я не думаю, що проблема тут в персоналіях. Вона, на мій погляд, лежить в трактуванні гри. Грати спиною до чужих воріт, за принципом "пас заради пасу" в центрі поля і на своїй половині, при цьому аби утримати м'яч, без бажання загострення – це шлях в нікуди. І неважливо, був би на полі Степаненко, або п'ятеро таких, як він – вони б нічого не зробили. Тарас міг би в окремих епізодах зіграти краще того ж Алана Патріка, але погоди ці дії все одно б не зробили.

Та ж позиція центрфорварда - вона сьогодні була, що називається, на долоні, ми в черговий раз переконалися, що нападника у нас немає. Фернандо на цій позиції викликає величезне розчарування.

- На жаль, так. Траоре хоча б чимось нагадує форварда, який може зачепитися, потримати м'яч. І він не такий примітивний, як Фернандо. Останній нічого, крім як бігти вперед, не може. Хіба що на флангах його швидкість можуть використовувати партнери. А сам собі створити момент він не здатний. У своєму футбольному мисленні він повільний, часто приймає взагалі неправильні рішення. Навіть коли м'яч у нього, він так швидко з ним розлучається в простих ситуаціях, що нервує цим як партнерів, так і самого себе. Навіть не проглядається ніяких передумов, щоб він на цій позиції заграв.

- 30 років - це вже вік, коли футболіст склався. І навряд чи він вже може додати або грати по-іншому. Для захисника європейського рівня йому не вистачає вміння працювати з м'ячем, якоїсь більшої різкості, атлетизму, стартової швидкості. Невпевненість завжди футболіста підкошує, а проти "Реала" він якось особливо не впевнений був в єдиноборствах. Але, в той же час, не хочу виділяти когось персонально, того ж Кривцова. Абсолютно вся команда, всі гравці "Шахтаря" виявилися настільки не готові до гри, що для мене це було одночасно і дуже великим подивом, і в такій же мірі розчаруванням. До матчів Ліги чемпіонів треба бути готовим куди краще.

- Однозначно. Команда явно переоцінила свої можливості, а до футболістів, мабуть, не зуміли донести, що луганчани відверто поплатилися за свою авантюру. Футболісти "Шахтар" опинилися в полоні ілюзії, що маховик гри розгойдався, і тепер все піде по накатаній, будуть моменти і все інше. Зазвичай результатом таких перемог буває поганий на той момент суперник. Також, як і у випадку з мадридцями – при всій повазі до "Реалу", але на сьогоднішній день це найлегша, абсолютно ненапряжна гра "вершкових" в нинішньому сезоні, підсумкові цифри на табло "Шахтар" мадридцям просто подарував.

- А як забивати, якщо не подач, Ривків за спину, проникаючих пасів. Єдиний більш-менш небезпечний момент команда зуміла створити в кінці гри завдяки довгій передачі на Мудрика - і все. Якщо ставити собі за мету перемагати, то треба ризикувати, треба іноді загострювати гру, не боятися втратити м'яч, а потім відбирати його, бігати назад за гравцями, відбирати. А рафінований футбол з футзальними елементами на кожній ділянці поля – це шлях в нікуди. І чим швидше Де Дзербі разом з гравцями переглянуть нинішню тактику і стиль, тим швидше почнеться ломка. Без неї ніяк. Шлях до нової гри простим не буде, оскільки занадто багато років команда грала в одному стилі, під який підбиралися гравці. При цьому ігнорувалися атлетизм, агресія, швидкість без м'яча. Зараз футбол такий, що на класі, на голій техніці суперника не обіграти.

- Люди, які за цим стежать, роблять висновки не по одному матчу, а за цілим сезоном. Думаю, що на тлі сьогоднішнього "Шахтаря" у складі "Реала" блищали абсолютно всі – Модріч, Кроос. Бензема взагалі, що хотів, те й робив. Тут хоч кожному "Золотий м'яч" давай. Так, Вінісіус хороший футболіст. Але якби з ним грав інший захисник-більш жорсткий, агресивний, не боїться єдиноборств, йому напевно було б складно.

- Треба керуватися девізом"все втрачено, крім честі". Честь клубу ніхто не відміняв, і відстоювати її треба в будь-якому випадку, однозначно не так, як команда грала проти мадриців, особливо останні півгодини. Хотілося б бачити в останніх іграх набагато більше самовіддачі, бажання, відповідальності – це перше. Друге - рівень нашого чемпіонату не дає можливості повноцінного виходу на міжнародний ринок для футболістів. І тільки через Лігу чемпіонів можна про себе якось заявити. А значить, треба використовувати свій шанс, щоб заявити про себе в Європі. Та й взагалі, гіркі уроки іноді більш корисні, ніж випадкові перемоги. Іноді треба опуститися на землю, замазатися в грязі, а потім вилізти з цієї ями, піднятися на ноги і знову йти вперед. Саме через такі етапи і відбувається становлення команд.