Блогер: "Динамо" U-19 безпорадно з м'ячем у позиціях, оскільки хлопців не перший рік виховують у суворій фланговій контратакуючій доктрині"
Блогер Михайло Смоловий в своєму телеграм-каналі розбирає сьогоднішнє протистояння "Динамо" і "Шахтаря" в першості U-19.
Динамо U19 v Шахтар U19
Два підходи до прочитання гри
Говорити прям про жорстку закономірності сьогоднішнього поразки, мабуть, не варто. Але тенденційність проглядається: прилетить звіт, можна буде говорити детальніше. Поки лише контекст (дані до цього матчу).
Динамо U19 В цьому сезоні: 4.1 контратака за матч (2.3 удари після контратак за матч)
Шахтар U19 В цьому сезоні: 1.27 контратака за матч (0.64 удари після контратак за матч)
Іщенко може скільки завгодно ображатися, але від фактів не піти:
- у дітей Шахтаря краще володіння в турнірі (69.7%), краща точність (90%) і кращий темп (17.4%)
- хлопці з Динамо, наприклад, по ряду пасових метрик поступаються навіть селянам з колгоспів
Ну, правда, по % володіння в першості U19 ми тільки 5-е (вище навіть Ворскла і Колос). П'яті ми і по точності передач (82.8%, вище знову і Ворскла і Колос). За темпом ми треті - 13.3 передач в хвилину, що трохи вище Інгульця в УПЛ, та й взагалі нижче середнього по УПЛ.
Ще раз: наші 18-річні хлопці спочатку навчаються грі в футбол в ритмі 9-10 місця в УПЛ. Мабуть туди їх і готують...
Після гри Костюк говорив про емоції після Баварії: про погане відновлення, що фізичне, що психологічне. Багато хто повірить, багатьом ці виправдання здадуться переконливими...
Насправді все трохи простіше. Питання не в тому, що у хлопців ноги не біжать, тут швидше голова працює на іншій частоті. По сезону більше схожості з першою командою Динамо у ...Шахтаря U19. Там роблять ставку на володіння, що мінімізує кількість атак на їхні ворота:
- допущено менше ударів (4.76/90)
- якість допущених ударів істотно нижче (0.076)
- як наслідок цього і менше пропущених голів (0.32/90)
Для Шахтаря U19 володіння - це превентивний оборонний інструмент. Так, вони через це отримують більш закриту ігрову позицію, тому на ~3 удари в створ за 90 хвилин наносять менше. Але і забивають же всього на 0.6 гола менше, ніж більш часто б'ють кияни. Це не колосальна різниця! Тобто не можна стверджувати, що гра «першим номером» на рівні U19 штука безперспективна і не ефективна. Можна досягати успіху граючи в пас. Можна! Це не боляче. Це не страшно. Можна!
Контроль м'яча дозволяє краще контролювати і суперника, якщо грамотно до цього підходити.
Поки у юних киян тільки 3.37 передач за середнє володіння в сезоні, то у гірників їх 7.04. Більш, ніж в два рази більше.
Прийде звіт буде зрозуміліше, але «емоційно» здалося, що Шахтар почав у своєму Ключі «першим номером». Забив на старті швидкий гол. Потім в "перехідному режимі" забив другий, і просто відійшов. Після другого голу матч фактично закінчився:
- Шахтар не вміє контратакувати настільки ж якісно (на рівні U19), як атакує позиційно
- Динамо безпорадно з м'ячем в позиціях, оскільки хлопців не перший рік виховують в суворій фланговій контратакуючій доктрині (немає простору, тому доводиться вважати моментом удар Назара в штангу зі штрафного)
У голому залишку: наші діти вміють грати в цю гру, якщо володіння триває менше 3.5 передач. У гру, де володіння триває 7 і більше передач наших дітей грати просто не вчать. Тому логічно, що у них не виходить.
У Шахтарі це розуміють, і сідають у другому таймі в маршрутку: без простору Динамо не може створювати настільки якісні моменти, як і при контратаках.
Тут ми повертаємося до дилеми Петракова. Так що первинно: навички злому закритих формацій в позиціонці або читерство в контратаках на вільний простір? Готувати за плитою або підбирати крихти з підлоги?
У країнах з колись "розвиненим соціалізмом" ця суперечка йде досі, в канві: курка або яйце.
У країнах, які вище нас в рейтингах УЄФА, схоже, відповідь знайшли.
Бавария играла в-полсилы, в-полноги. Примерно на 50% той мобильности, что была у команд ВВЛ. И даже этого хватило, чтобы накидать 5 штук!
Вы говрите: " Современный футбол ушел далеко вперед. Это как "Оплот" против Т-34..." Речь о Динамо, конечно.
А я до игры ванговал и писал здесь: будет 3-5 штук. Потому что сейчас укр-футбол - это первая лига 70-80-х. А некоторые "игрочки" - даже по коллективам физкультуры тогдашним не тянут.
Да кто же против того, чтобы Динамо играло как Бавария? Но поймите, уровень исполнителей не позволяет так играть. На таких скоростях работы с мячом у нас будет очень много брака. На таких скоростях и интенсивности у нас не будут успевать качественно работать ни ноги ни голова. Вот в чём проблема. И будет примерно тоже, что сейчас у Зари.
Луческу ведь не дурак и в ШД, имея более качественных исполнителей, он играл в куда более быстрый и атакующий футбол. Но на данный момент так играть Динамо не способно. После пропущенного с ШД в суперкубке попробовали и что получили? 0:3.
Я согласен, чтобы играть с топ клубами успешно (использую сегодняшнюю тактику) надо мяч двигать в два раза быстрее (утрирую). На это мы не способны. играть по-другому пробовали Блохин, Хацкевич, Михайличенко. Что получилось Вы видели.
Я не утверждаю, что стиль Луческу идеальный. ИМХО даже это уже устарело. НО. После В.В. Лобановского Только Ребров и Луческу действительно понимают что они хотят от футболистов и как этого добиться. И ставят команде игру. Да, не всё получается так как хотелось бы.
Поймите, Луческу не волшебник, но он очень хороший тренер. И прогресс команды заметен.
Чтобы конкурировать с Баварией нам надо иметь или идеальные футбольные школы (начиная от ДЮСШ и заканчивая академиями). или огромный бюджет. Ни того ни другого нет. Так откуда возьмётся результат?
Вы сейчас скажете В.В. Лобановский. Но у В.В. Лобановского ресурсы были куда больше (вся Украина и ещё мог пригласить любого игрока с СССР, тут уже не всегда получалось, была конкуренция с московскими клубами).
Но даже В.В.Лобановскому требовался не один год для создания КОМАНДЫ. У него это получалось примерно раз в десять лет (1975, 1985-1986, 1996-1998). А между этими тріумфами бывало всякое.
Но в 70-80 не было такой громадной разницы между топ клубами и остальными. И, например, Стяуа могла выиграть Кубок Чемпионов (Динамо даже на пике своей игры это не удавалось). Сейчас же уровень топ клубов очень отличается от остальных и только они между собой разыгрывают ЛЧ. Команда стоимость которой не дотягивает до полумиллиарда имеет очень маленькие шансы выиграть ЛЧ. Иногда кто-то прорывается до уровня полуфинала (Аякс, Тотенхем), но выиграть ЛЧ не когут.
Вы считаете, что футбол регрессировал. Я же считаю , что футбол прогрессирует. Только прогресс ведущих футбольних стран и клубов куда стремительнее, чем наш. Мы никогда не были среди топових команд . Иногда выдавали сильне отрезки и с нами считались и , порой, даже опасались. Но мы всегда отставали от топових команд . Просто сей час это отставание стало куда больше.
Тогда вопрос: а почему они не того уровня? Здесь опять же разбиваются 2 ваших тезиса:
1. что у ВВЛ было куда больше возможностей для комплектации
Вы же сами пишете: " (вся Украина и ещё мог пригласить любого игрока с СССР, тут уже не всегда получалось, была конкуренция с московскими клубами)."
А сейчас суркисам доступен весь земной шарик! Почувствуйте разницу. Только они не могут, потому что не умеют, найти, и самое главное, потом отшлифовать игрока! Почему-то другие клубы могут ( Аякс, даже Шериф))), а они нет. Потому что СООБЕС !!!
И даже если попадают в клуб талантливые игроки, то не умеют их правильно использовать. Могу назвать десятка два фамилий, но назову только Дуду, Яремчук, Рафаэль, Волынец, Гильермо, ЧеЧе, Кадири, Каргбо. По сравнению с теми деревяшками бестолковыми что сидят в клубе - это Футболисты!
2. "Чтобы конкурировать с Баварией нам надо иметь или идеальные футбольные школы (начиная от ДЮСШ и заканчивая академиями). или огромный бюджет. Ни того ни другого нет."
По сравнению с тем, что было у ВВЛ - это небо и земля. Клубы со значительно меньшими возможностями - значительно успешнее нынешнего ДК.
Поэтому надо понимать в чем главные причины: очень слабый менеджмент, очень слабый тренировочный процесс, крайняя избалованность игроков (они уже всего достигли, им ничего не надо).