Блогер: "Ц Лізі чемпіонів "Динамо" потрібно "вихаркувати печінку" навіть проти "Бенфіки", а в чемпіонаті матчі тривають до першого голу"

Такі матчі-основна причина деградації нашого футболу, яка проявляється в єврокубках. У ЛЧ потрібно випивати печінку навіть проти Бенфіки, зберігаючи при цьому концентрацію всі 90 + хвилин. В УПЛ матчі тривають до першого голу, після чого, навіть резервісти можуть собі дозволити розслабитися і відверто валяти дурня.

До перерви Динамо боролося (46:25) і відбирало (40: 23). Після перерви дружно махнули рукою: а, мати його, так. Для порівняння при збільшенні часу проведеного в обороні в другому таймі:

- нічечка по відборах (33: 33)

- ріденька перемога в боротьбі (37: 36)

Я розумію, що можуть втомлюватися ті, хто грає 80% ігрового часу (збірна ж ще), але де і від чого втомлюються футболісти ротації? З 10 польових ж/б основними є Кенді, Миколенко І Циганков. Решта-гравці ротації, ситуативно з'являються на заміни час від часу.

У Руху за матч всього 8 торкань в нашій штрафній, як і у легендарних мужиків Скрипника. Але 7 з 8 - у другому таймі...

Де втомлюються ці люди, що не здатні підтримувати інтенсивність в матчі с... Рухом! Ця історія ж тягнеться ще з Ери бульбабола...

Рух завдав 5 ударів із середніми ~0.06 xG. Але хіба це може когось здивувати: у них найгірші за якістю удари в УПЛ.

Рух подав 0 кутових. Але хіба це може когось здивувати: вони подають їх в середньому рідше за інших в УПЛ.

Але щоб ми говорили, залети знову капелюх, як з Шахтарем десь в районі 80 ' хвилини? Нерви? Піт? Паніка? Але де? По суті, у вже виграному матчі! І це страшно! Професіоналізм в чистому вигляді. Точніше його відсутність: людям лінь діставати з себе все в кожну хвилину, коли їм дають шанс. Всі хочуть вийти з Баварією і отримати шанс! Але з таким рівнем поваги до професії: вони приречені залишатися там, де вони є. Тим більше, це їх цілком влаштовує.

У якийсь момент гра місцями розкрилася з нашої вини - ми провели навіть 3 контратаки після перерви. 3 контратаки проти руху, який більшу частину матч в 11 тіл стояв у своїй третині, навіть програючи.

Лише слабкий рівень гламурних хлопчиків із зачісками і укороченими гетрами "під Грилиша" не дав статися "нервовій кінцівці". Не тільки наші резервісти валяють дурня. У Русі (!) зустрічаються хлопці, які живуть в дурмані "зірковості місцевого значення". Якщо вже в русі (!) у них життя вдалося, а амбіцій грати десь вище немає, то логічно і відсутність розвитку. Не хочуть розвиватися в Рухах - не буде розвитку і у лідерів. Що Динамо, що Шахтарю потрібен високий рівень концентрації в матчах УПЛ, щоб рости, щоб не було контрасту х10 з ЛЧ. Але протидії в УПЛ практично немає...

Все що зміг Рух: трошки папугати киян наприкінці матчу.

Середня довжина передач наших вчора-18.46 метрів. Середня довжина передач наших малих днем раніше - 20.12 метра (+1.66 метра кожна, якщо хто довго рахує).

Темп основи по вчорашньому матчу-17.87 передач в хвилину. Темп малих позавчора - 15.88 (-1.99 передача в хвилину).

Середнє володіння "дорослих" вчора тривало 7.87 передач, у малих проти руху - 4.02.

Кількість єдиноборств вчора - 145, позавчора-288.

Питання: наші малі точно в ту гру грають? Може краще відразу переміститися на татамі, а форму змінити на борцівське трико?

У матчах проти слабеньких Дід ставить на якість контролю, на пошук позиційних помилок суперника при перестроювання, адаптації під переміщення ресиверів.

Малі ж робить ставку на кількість спроб входження в чужу третину, в надії, що 1 з 10 обернеться моментом. А основні сили вливає у відбір, бо 9 з 10 спроб обертаються втратами.

Два різних підходи за змістом. Шкода, що малі живуть у відриві від реальності першої команди, - написав Смоловий у своєму телеграм-каналі.