Анатолій ТРУБIН: "Сумую за Донецьком, який був до війни. Місто процвітало, а зараз - виживає"

"Я пам'ятаю, що коли ось це все розпочалося, ми полетіли на турнір з командою до Італії. Летіли через Київ і Бориспіль, а коли поверталися - уже бачили блокпости, нас перевіряли. Ми були вже в Донецьку, і це був останній турнір, після якого ми випускалися в академію. Тоді місяць або ще більше взагалі ніхто нічого не знав (про майбутнє клубу), тому що просто не було ніякої інформації.

Поїхав в село до Дніпропетровської області, набрали та сказали: "Якщо ви хочете грати в "Шахтарі", то ми збираємося в Щасливому". Тоді і збирав речі. Говорили, що з Маріуполя всіх донецьких будуть відвозити, Але тоді все змінилося, і пам'ятаю, мені довелося самому до Києва з Маріуполя на поїзді їхати. Начебто тоді я одним з останніх приїхав. Пам'ятаю, що мій вік уже зібрався і зіграли гру, і тільки потім я приїхав.

У Донецьку у мене зараз живуть бабуся, дідусь, мамина сестра рідна - виходить моя тітка, дядько, двоюрідний брат і хрещена. Виходить практично всі ... Мама недавно тільки переїхала до Києва в грудні. А так виходить всі там залишилися.

Сумую саме за тим Донецьком, який був до війни. Він був процвітаючим, буквально жив, а не як зараз - виживає. Місто реально процвітало. Мені тоді, якщо чесно, ще було все одно, я був маленьким і мало чого запам'ятав. Ну а коли я ось востаннє приїжджав, то навіть люди стали не такими як раніше - всі вже сумні такі. Раніше були веселі, від усіх віяло добром, а зараз я цього вже не відчував.

Коли був в Донецьку востаннє? Це було взимку, кінець 2019-го. Я Новий Рік там відсвяткував, 2020 і все. Тобто трохи більше як рік тому. Ми завжди чисто сім'єю збираємося: або у нас, або у тітки, або у бабусі та святкуємо. А такого, щоб ми кудись їхали, такого у нас немає", - сказав Трубін в інтерв'ю каналу vZbirna.