Ілля ШКУРIН: "Не уявляю, що в цей момент відчував Шапаренко..."

Форвард "Динамо" Ілля Шкурін в інтерв'ю YouTube-каналу «Чеснок» прокоментував матч Ліги чемпіонів проти "Бенфіки" (0: 0).

- Знаменита фраза про те, коли ти стоїш під гімн Ліги чемпіонів, напевно, ідеально підійде. Мурашечки пробігли. Атмосфера - супер! Як і стадіон, і команда. Все класно, але шкода, що перемогу у нас... не скажу, що відібрали, але всі повірили тоді, що ми дотерпіли і дотиснули. Але вийшло так, як вийшло.

- Коли тобі повідомили, що в цьому матчі ти гратимеш у стартовому складі?

- На установці перед грою. Морально ніхто мене не готував і не налаштовував додатково. Нескромно буде сказано - я очікував цього, звичайно, але не сприйняв як буденність. Я зрадів і дуже був цим натхнений.

- Коли забили м'яч наприкінці матчу, вже думав, що все, перемога?

- Звичайно. Всі думали про це. Почалося божевілля, всі репортери зробили таке прискорення в бік колі і команди. Емоції були такі, що, ось, ми молодці, дотерпіли і дотиснули, просто красені.

Але суддя швидко все "загасив", навіть не пішов дивитися момент. Вони оперативно вирішили, що там був офсайд. Який дійсно був. Прикро, звичайно... не уявляю, що в цей момент відчував Шапаренко, адже гол був дійсно мегаважним і мегазаслуженим.

- Чи багато тобі повідомлень після матчу прийшло? Що писали, може, вітали?

- Нічого такого. Написали друзі, з якими я постійно спілкуюся. Привітали, але нічого екстраординарного. Популярним або затребуваним я не став, і це добре.

- Чому добре?

- Давай не будемо про це. Від кого я хотів побачити і почути повідомлення зі словами підтримки, від тих я їх і отримав. І мені цього достатньо.

- Швидко після таких матчів засинаєш?

- Кожен раз після ігор, особливо, якщо вони закінчуються так пізно, заснути важко. Особливо з урахуванням того, що матч був о 22:00 і цілий день ми всі лежали на ліжку, займаючись незрозумілими речами. Важко буде заснути всім, навіть тим, хто зіграв менше часу.

- Чим зазвичай в такі моменти займаєшся? Новини читаєш?

- Не Новини. Сяду, напевно, пограю в щось. А що ще робити?