Ігор ЦИГАНИК: "Я повністю на боці Малыновського в ситуації з Петраковим"
Журналіст Ігор Циганик в авторській програмі Циганик LIVE висловив
свою думку щодо ймовірного конфлікту між Русланом Маліновським та
Олександром Петраковим.
- Для меня ця ситуація – нонсенс. Я добре знаю Руслана, і я не вірю, що він міг себе так поводити, як це все подається. І я знаю, що зараз він жодним чином не буде якось відповідати на це. Я повністю на стороні Маліновського в цій ситуації. Він заслужив виклик до національної збірної України. Він побудував свою кар’єру. Хоча в нього був досить складний шлях: Севастополь, Зоря. Він був гравцем Шахтаря, якого продали. І він дійшов до другої команди Серії А. Для українського футболу це легендарна вже особистість.
Він – особистість, як і інші гравці, яким потрібно пояснювати, з якими потрібно розмовляти. І завдання головного тренера – ці аргументи знаходити. Маліновський з величезним бажанням завжди їхав грати за національну збірну. Я розумію, що тренер має вирішувати, хто гратиме, а хто ні. Але Маліновський тут не по блату, не за старі заслуги. І зараз просто повісити на нього всіх собак? Це неприпустимо. В команді Шевченка він був ключової фігурою. І ми відмовляємося від того, що будувалося п’ять років?
У мене таке відчуття, що нас зараз відволікають від основного. А основне те, що чехи відвозили нас просто безбожно. Я не хочу втручатися в роботу головного тренера збірної. Він відповідальний. Але ми маємо усвідомлювати те, що відбувається в колективі. Я нещодавно розмовляв із президентом Динамо. Він обурений словами Петракова щодо Олександра Караваєва. Такої “впевненості” він отримав перед матчами Ліги чемпіонів після відвідин збірної України? Так не можна. До них має бути якась повага.
Аталанта за останні два роки була третьою , це все що потрібно знати про "журналіста-експерта" Циганика ...
Малиновский уже вполне сформировавшийся игрок, добившийся определенных высот. Потому разговор недовольного с тренером вполне себе закономерен. Но нафига сразу же выносить это в эфирное пространство. Когда Малиновский говорил с Петраковым, выражая свое недовольство, он не ждал, что его слова тут же переадресуют в прессу, иначе и говорил бы иначе.
Вот как поставил Петраков черту между собой и командой после казахов, обвинив игроков, не способных забивать и конкретно Каравая (да, заслуженно), но не взяв часть вины на себя, так и расширяет ее этими откровениями. Приватная беседа игрока с тренером не зря называется приватной.
Мы не знаем как там что было, но прийти и сказать "я хочу уехать" - это дно.