Анархия, эйфория, тишина - окончание ЕВРО-2020

Ексклюзивний репортаж члена АСЖУ з фіналу чемпіонату Європи

Неділя, 11-го липня, десь після 23:00 за місцевим часом, Джанлуїджі Доннарумма парирує свій третій пенальті поспіль після ударів недосвідчених гравців Англії, приносячи збірній Італії перемогу у фіналі Євро 2020.

Повернення «не до того» дому

Домівка футболу «Wembley» так і не побачила «повернення» славетного футболу, як очікували домашні ЗМІ та вболівальники. Весь ажіотаж, що вирував до та під час гри, миттєво розтанув після того, як Сака не реалізував пенальті. У той час, як вся команда Італії обіймала свого героїчного голкіпера, а протилежна трибуна шаленіла від тріумфальних емоцій, решта 80 відсотків стадіону вже прямувала на вихід із думками якнайшвидше дістатися справжнього дому.

Ультрашвидкий розгін «левів»

Домашнє святкування було зупинене після довгих, але видовищних 120 хвилин. Матч розпочався з розігнаного зі старту високого темпу англійців, який став шоком для «Скуадри Адзурри». Італійці не змогли впоратися із швидкістю та ефективністю флангових захисників «Трьох левів», що створили надшвидкий гол.

Тріпп’єр навісив на протилежний край, де один з найкращих гравців цього турніру Люк Шоу пробив злету сильно й точно, без шансів для Доннаруми. Озираючись назад, можна сказати, що цей м’яч Англія забила надто рано. Команда Саутґейта прагнула одразу розвинути успіх, але оговтавшись після стартової навали господарів фіналу, Італія, врешті, відновила баланс сил.

Аналогія з Україною: збіги та відмінності

Взагалі, перший тайм фіналу був схожий на наш чвертьфінал Україна – Англія: британці швидко відкрили рахунок, після чого опоненти почали повертатися у гру, щойно лідер рахунку послабив тиск. Головна різниця між нами та італійцями у тому, що «Адзуррі» вийшла на другий тайм більш сконцентрованими та налаштованими на бій. Досвідчені та фізично сильні центрбеки Італії не дали підлеглим Королеви скористатися вмінням гри на другому поверсі під час стандартів. Іронія Долі в тому, що саме англійці пропустили після кутового. Бо один зі стовпів оборони Бонуччі був найспритнішим на добиванні, покаравши «левів» за миттєву втрату концентрації.

А ще вражав К’єза, гра якого викликала справжній захват! Його дриблінг нагадував самого Лео Мессі. Прикро, що Федеріко отримав травму і був змушений зійти з поля всередині другого тайму.

Ключові помилки Саутґейта

У складі Англії можна виділити Деклана Райса: до заміни він був, наче молодий Франц Бекенбауер у центрі поля, впевнено захищаючи свою територію і контролюючи м’яч на найвищому рівні. Чимало критики на свою адресу Саутґейт отримав від британських медіа саме через ранню заміну Райса.

Команди напружено боролися до кінця овертайму і тренери тримали серію пенальті у голові. Саме з думкою про це, Саутґейт випустив Рашфорда і Санчо перед самісіньким завершенням додаткового часу – у розрахунку, що ці двоє зможуть забити пенальті. Але обидва «свіжих пенальтисти» схибили, здійснивши вирішальний вплив на результат, однак у негативному сенсі!

Захват на полі – жах поза ним

Матч 11 липня завершив один із найкращих турнірів за останній час, якщо аналізувати події на полі. Однак поза футболом є чимало приводів для незадоволення.

Перед матчем спортивний журналіст британського видання «The Guardian» Джонатан Ліу у коментарі АСЖУ поділився враженнями від величезного числа людей на вулицях: «Після 15 важких місяців ми бачимо, як справджується те, про що ми мріяли під час локдауну – загальне святкування, незважаючи на вік чи національність! Це все – наочна ілюстрація того, як народ позбувається клаустрофобії, починаючи повертатися до нормальності». У той час було важко уявити, що така думка висловлена перед початком майбутньої біди.

З самого ранку фінального дня люди наповнили вулиці та площі, що примикають до «Wembley». Як і перед півфіналами, багато таких фанів не мали квитків на матч, але хотіли посмакувати атмосферою найважливішої для Англії гри за останні 55 років. Піднесений та веселий люд з ранку неділі жваво споживав алкоголь, а деякі посилювали ефект наркотичними засобами – марихуаною та кокаїном. Як можна легко здогадатися, такий божевільний мікс дуже швидко створив антагоністичну атмосферу. Поруч із людьми позитивного настрою, що співали бадьорих пісень, були й такі, що поводилися геть нецивілізовано, кидаючи склянки й пляшки з пивом «у небо». Одна проблема, що приземлялася «тара» на голови інших людей, в результаті чого настрій певного числа фанів геть зіпсувався через отримані травми.

Штурм стадіону

За інформацією деяких джерел, поблизу арени зібралося близько ста тисяч осіб. Як відомо, на фінал було дозволено прохід лише 67 000 фанам. Відтак, коли початок матчу наближався, чимало «безбілетників» пішли на штурм кордонів периметру, що обмежував територію стадіону. Основна частина «штурмовиків» – молоді місцеві хлопці. Вони або намагалися зламати паркан, або створювали тисняву у чергах, в яких стюарди перевіряли ковідні тести та квитки.

За неофіційними даними, понад тисяча осіб продавили охорону, безкоштовно потрапивши на стадіон! З ложи преси було добре помітно, що трибуни переповнені. Найбільших прикрощів зазнали ті вболівальники, котрі чесно придбали квитки на матч (за шалені кошти), але в результаті не змогли сісти на своє місце, бо його вже зайняв якийсь нахабний молодик, якому було байдуже до того, що це чиєсь сидіння. Як наслідок, зав’язалося кілька бійок між власниками квитків та самозванцями, а ті, хто не хотів йти на провокацію, залишилися стояти між трибунах або у проходах, що так само було незаконно!

Уболівальники Кріс та Дейв розповіли про свої переживання кореспонденту АСЖУ після фіналу: «Це був цілковитий кошмар! Купа людей без квитків на трибунах! Майже весь час ми чули запах марихуани і жодної допомоги стюардів чи поліції не було! Це зруйнувало наш день, навіть незважаючи на результат гри!»

Порівняння з Євро-2012: вигадані міфи та реальність

Буде дуже доречно згадати, як 2012-го року чимало британських ЗМІ попереджали місцевих вболівальників, які збиралися на Євро в Україну, бути обережними, «бо там буде дуже небезпечно». Але 9 років тому турнір в Україні та Польщі пройшов без проблем. У той же час, те, що відбувалося минулої неділі біля «Wembley» було значно гірше й трапилося насправді. Деякі так звані «фанати» зруйнували свято для всіх інших!

Тому фестиваль європейського футболу завершується з дещо гірким присмаком. З одного боку, світ насолодився видовищем класного футболу у такі непрості часи. Цей спорт знову показав, яким чудовим він є, як може дивувати, розважати та надихати.

Але поза полем, багато чого не вистачало. Організації, логістики та уваги до простих вболівальників сильно бракувало. Президент УЄФА Александер Чеферін, реагуючи на відомі проблеми, зізнався що приймати турнір у розкиданих один від одного містах, було не найкращою ідеєю і в майбутньому ми такого більше не побачимо!

Відтак Grazie EURO 2020 e arrivederci!

Андрій Тодос, член АСЖУ та AIPS з фіналу Євро-2020