Олег ФЕДОРЧУК: "Луческу самоутвердился в матче за Суперкубок и вселил уверенность в своих игроков"

Але команда витиснула максимум. Зіграла дуже дисципліновано в обороні. Багато терпіла й вистраждала свій шанси. Циганков і Ярмоленко виконали все на найвищому рівні. Після цієї перемоги команда, що починала занепадати, знову повірила в себе. Тим більше, що ми перемогли збірну, у якої до того ніколи не вигравали. І це залишиться з нами назавжди.

Другу гру теж треба відзначити, бо люби, Боже, правду – поразка від Франції – 1:7. Збіглося кілька обставин. "Випали" через хворобу гравці "Шахтаря". Матч, за великим рахунком, Україні був не потрібен. Команда увірувала в свою ігрову модель ніби вона може боротися на рівних і відповідати атакою на атаку в матчах із топзбірними. У підсумку ми потрапили під такий удар, що зразу всі - і тренери, і футболісти - пригадали фірмову гру України: чіпку оборону й різкі контратаки. Але для цього треба було зазнати найбільшої поразки в історії.

Наступний матч – битва за Суперкубок між "Динамо" і "Шахтарем" – 3:1. Перша офіційна гра Луческу в ролі тренера киян. Ще було незрозуміло, залишиться Мірча, чи все ж змушений буде піти. Румунський тренер самоствердився в цьому матчі й уселив упевненість у своїх гравців. "Динамо" забило три дуже красиві м'ячі, які подарували надію, що сезон вдасться. Було помітно, що оживають ті виконавці, на яких зовсім не розраховував Михайличенко – Шапаренко, Родрігеш. Фактично з цього матчу почало будуватися "Динамо" Луческу, яке здобуде кілька перемог і вперше за чотири роки проб'ється до Ліги чемпіонів.

Поразка "Шахтаря" в півфіналі Ліги Європи від "Інтера" – 0:5. Напередодні донеччани дуже ефектно пробилися до цієї стадії. Вдома вони обіграли "Вольфсбург" – 3:0, а вже в Німеччині розібралися із непоступливим "Базелем" – 4:1. Здавалося, феєрія атакувальної гри триватиме, але Каштру нічого не зумів удіяти з пресингом "Інтера". "Шахтар" тримався до другого пропущеного м'яча, а потім розвалився. Але за одного битого дали двох небитих. Донеччани зрозуміли, що з "Інтером" та іншими грандами не зіграєш, як звикли у чемпіонаті України. Вже восени "гірники" в двох матчах не пропустили від міланців жодного м'яча.

Домашня перемога "Шахтаря" над "Реалом" – 2:0. Перша гра не лишила настільки сильного враження. Команда Зідана вийшла грати, сподіваючись, що перемога від них нікуди не дінеться. І поплатилася за це. Інша річ – поєдинок у Києві. "Реалу" потрібна була перемога, і він всі сили кинув на її здобуття. Але Каштру виснажив суперника у оборонних боях, ніби Веллінгтон Наполеона, а потім завдав двох переможних ударів. Цей матч відкрив захисника Вітао й неабияк допоміг самоствердитися голкіперу Трубіну. Зрештою, в цьому матчі тренер "Шахтаря" знайшов золоту середину між молодіжним варіантом складу, який розпочинав Лігу чемпіонів, та тими ветеранами, які програли влітку "Інтеру".

Ще два матчі хотів би виокремити – між "Ліверпулем" та "Аталантою" у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Обидві команди тренерські й сповідують дуже агресивну гру. У Бергамо гості "розбили" суперника. Проте на "Енфілді" уже тріумфували італійці. Футбол насолоди – справедливий вихід обох команд до 1/8 фіналу турніру.